Спостереження, виконані на Атакамській Великій міліметровій/субміліметровій решітці (ALMA) допомогли астрономам виявити тонкі структурні деталі в області зореутворення 30 Золотої Риби, відомої також як туманність Тарантул. На знімку зображені волокнисті газові хмари, які дозволяють побачити, як масивні зорі визначають контури цієї області.
Зірковий пологовий будинок на околицях Чумацького Шляху
Туманність Тарантул, розташована у Великій Магеллановій хмарі — галактиці-супутнику нашого Чумацького Шляху, яка знаходиться на відстані близько 170 тисяч світлових років від Землі. Це одна з найяскравіших та найактивніших областей зореутворення у нашому оточенні. У її надрах знаходяться найпотужніші світила, відомі науці. Маса деяких із них перевищує 150 сонячних мас. Тому туманність Тарантул ідеально підходить для вивчення процесів гравітаційного стиснення газових хмар та зореутворення.
У той час як попередні дослідження туманності Тарантул були в основному зосереджені на її центральних областях, астрономам добре відомо, що зореутворенням охоплений весь її об`єм. Щоб краще зрозуміти процеси, які там відбуваються, вчені залучили комплекс ALMA. З його допомогою було виміряне емісійне випромінювання хмар оксиду вуглецю. Ці спостереження дозволили скласти карту гігантських холодних хмар газу, які містяться в туманності, що формують нові зорі в процесі стиснення. Також дослідники з’ясували, які зміни відбуваються у цих хмарах, коли молоді світила виділяють величезну кількість енергії.
Всередині Туманності Тарантул
Опубліковане зображення демонструє дані ALMA, на які накладені більш ранні інфрачервоні знімки тієї ж області, зроблені Дуже Великим телескопом (VLT) та Оглядовим астрономічним телескопом видимого та інфрачервоного діапазону (VISTA). На них видно яскраві зорі та рожеві хмари гарячого газу. Складений знімок демонструє чітку павутиноподібну структуру газових хмар туманності Тарантул, якою вона зобов’язана своєю назвою.
Дані ALMA додають у цю картину яскраві червоно-жовті прожилки: дуже холодний та щільний газ, який стискається, та в якому через деякий час сконденсуються нові зорі. Ці фрагменти можуть бути залишками колись більш масивних хмар, які були розірвані на частини величезною енергією, звільненої молодими та масивними зорями під час так званого процесу відповідної реакції.
Спочатку астрономи вважали, що газ у цих областях занадто розріджений та гравітаційна конденсація в ньому пригнічена відповідною турбулентністю, так що нові зорі в ньому утворюватися не можуть. Але нові дані виявляють і набагато щільніші волокна, у яких роль гравітації, як і раніше, велика. Результати спостережень показують, що навіть у присутності дуже сильних відповідних процесів гравітація має великий вплив і зореутворення буде продовжуватися.
Результати нового дослідження дозволяють детально прослідкувати дію гравітації в областях зореутворення туманності Тарантул. Але робота ще далека від завершення. За словами астрономів, вони опублікували знімок туманності, щоб спонукати інших учених продовжувати цю роботу.
За матеріалами https://www.eso.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
