Нобелівську премію з хімії цього року отримали Анрі Каган та Кенсо Соаї. Їх відзначили за розроблення способу отримання гомохіральних молекул. Так називають ситуацію, коли речовина, що може мати два дзеркальні ізомери складається тільки з одного з них. Саме це, серед іншого відрізняє живу матерію від неживої.
Нобелівська премія з хімії 2026
7 жовтня Нобелівський комітет оголосив, хто отримає найпрестижнішу наукову премію у галузі хімії 2026 року. Цими людьми стали французький хімік Анрі Борис Каган та його японський колега Кенсо Соаї. Як вказано у рішенні, нагорода їм дісталася «за відкриття нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі».
Ця тема стосується органічних і деяких інших класів речовин, які можуть мати достатньо складну структуру молекул. Як наслідок, вони можуть мати ізомери, які однакові за кількістю молекул, але при цьому виглядають як дзеркальні відображення одне одного, так само, як ліва рука є дзеркальним відображенням правої.
Таку особливість називають хіральністю від грецького «хіро» — рука. Якщо синтезувати таку речовину з неорганічних компонентів, то співвідношення «лівих» та «правих» ізомерів у ній буде однаковим. Однак білки та амінокислоти в живих організмах є гомохіральними, тобто складаються тільки з одного ізомеру. Як так може бути, науковці не могли зрозуміти багато десятків років.
Дослідження Кагана та Соаї
Хімія — це наука про реакції між різними речовинами, й саме їхнім пошуком займалися цьогорічні лауреати. Ще 1986 року Анрі Каган знайшов новий спосіб керувати хімічними реакціями. А 1996-го ці дослідження взяв за метод Кенсо Соаї. У 2003 році він досяг успіху, розробивши хімічну реакцію, яка може створювати тільки ліві чи тільки праві ізомери органічних речовин.
Це дослідження важливе насамперед для фармацевтичної галузі. Адже молекули сучасних ліків, особливо тих, що діють на внутрішньоклітинному рівні, також мають бути гомохіральними для більшої ефективності. Але ця робота важлива також і для деяких питань, що стосуються космосу.
Уже багато років науковці шукають життя в космосі. Але стикаються з несподіваною проблемою: органічних речовин там багато, проте не завжди зрозуміло, чи не є вони продуктами абіотичних процесів. Саме гомохіральність органічних молекул може бути справжнім біомаркером. І завдяки роботам Кагана та Соаї ми знаємо, як вона могла виникнути.
