Зоря за 1300 світлових років від нас астрономи виявили сонцеподібну зорю TOI-5882 з аномально високим вмістом літію. Найімовірніше, це слід нещодавнього поглинання кам’янистої планети. Докази цього збереглись у хімічному складі її атмосфери. Поруч виявили коричневий карлик, який міг збурити орбіту планети та штовхнути її на зорю.
Космічне «ти те, що їси»
Зоря TOI-5882 опинилась у фокусі уваги дослідників через аномально високий вміст літію в її атмосфері. Брук Коттен із Мічиганського університету пояснює це просто. У планетній речовині літію набагато більше, ніж у зорях, тому коли відбувається поглинання планети, світило отримує разом із нею і весь цей літій.
Сама по собі зоря ще не стала червоним гігантом, а отже, не могла поглинути планету через природне розширення. Таке трапляється наприкінці еволюції зорі, коли вона роздувається у сотні разів і поглинає найближчі планети. Із Сонцем це відбудеться приблизно через 5 млрд років. Тоді воно розшириться приблизно до орбіти Марса, поглинувши внутрішні планети Сонячної системи, зокрема Землю.
Можливий механізм
Поруч із TOI-5882 виявлений коричневий карлик, що за походженням є проміжним об’єктом між планетами і зорями. Він також утворився з газопилової хмари, але не набрав достатньої маси для запуску ядерного синтезу в ядрі. Коричневий карлик приблизно у 20 разів більший за Юпітер, що дорівнює близько 2 % маси Сонця. Цього вистачає, щоб гравітаційно впливати на планети поряд, і саме він, на думку команди, міг збурити орбіту планети та кинути її на зорю.
Події поглинання тривають лічені дні або тижні, тому зафіксувати їх у реальному часі майже неможливо. Астрономам доводиться відновлювати картину подій з непрямих доказів, як детективам на місці злочину.
Яка це була планета
Щоб з’ясувати, яким саме був поглинутий об’єкт, команда порівняла хімічний склад і вміст літію у 62 зір схожого віку та розміру. За кількістю літію вдалося встановити, що поглинута планета належала до класу суперземель й важила від двох земних до приблизно 18, що відповідає масі Нептуна.
Мелінда Суарес-Фуртадо, старша авторка дослідження й асистентка-професорка Вісконсинського університету, зазначає, що за вмістом літію TOI-5882 перевищує 97 % зір у порівняльній вибірці, і цей результат стабільний незалежно від методу аналізу.
Кілька інших зір у контрольній вибірці також мають підвищений вміст літію, хоч і не такий виражений. Що стоїть за цими аномаліями, команда ще з’ясовуватиме. Дослідження опубліковане в журналі The Astrophysical Journal.
За матеріалами space.com
