Знайти мікроба в частці льоду: космічні апарати зможуть знайти життя на Енцеладі

Вчені, які працюють за підтримки NASA, дійшли висновку, що встановлені на космічних апаратах прилади в змозі виявити одну бактеріальну клітину або маленькі частинки бактерій у крижаних зернах, які викидаються з океанів Енцелада та Європи. Про це йдеться в статті, опублікованій у журналі Science Advances.

Виверження гейзерів Енцелада. Джерело: NASA/JPL/Space Science Institute

Нині значна частина вчених вважає, що найперспективнішими місцями для пошуку життя в Сонячній системі є супутники планет-гігантів, під крижаними поверхнями яких ховаються величезні океани. Основна проблема полягає в тому, що дістатися до цих океанів не так-то й просто. Для цього необхідний зонд з ядерною силовою установкою, який зуміє пробитися через багатокілометрову товщу льоду, а потім передати дані на поверхню. Будівництво такого апарата є дуже складним завданням. Навіть за найоптимістичнішими оцінками, воно навряд чи буде реалізоване раніше середини 21 століття.

На щастя, у вчених є альтернатива. Деякі крижані місяці, такі як Енцелад і, можливо, Європа, викидають у космос матеріал зі своїх підповерхневих океанів у вигляді шлейфів крижаних зерен і газу. Вимірювання зонда Cassini показали велике розмаїття складу крижаних зерен, що викидаються. При цьому, тільки від 1 до 4 % крижаних зерен шлейфу Енцелада містять органічний матеріал у високих концентраціях. Все це ставить питання — чи можуть сучасні прилади знайти в цій речовині сліди життя, особливо якщо йдеться про всього одну бактерію або її фракцію.

Підтримувана Лабораторією реактивного руху NASA команда вчених, отримала позитивну відповідь на це питання. Проведене ними дослідження показало, що наукові інструменти, на кшталт аналізатора пилу SUDA, встановленого на борту апарата Europa Clipper, цілком здатні вирішити таке питання. Мас-спектральні сигнали, характерні для бактерій, можуть бути чітко ідентифіковані, навіть якщо крижане зерно містить менше, ніж одну клітину.

Аналізатор пилу SUDA. Джерело: NASA/CU BOULDER/GLENN ASAKAWA

Це хороша новина для місії Europa Clipper. Наразі у вчених немає єдиної думки з приводу того, чи виробляє Європа викиди речовини. Але якщо відповідь на це питання позитивна, і вони пов’язані з її підповерхневим океаном, тоді в апарата є шанси знайти відповідь на питання, чи населений супутник. Також не варто забувати про місію до Енцелада, що розробляється ESA, яка буде запущена на початку 2040-х і теж займеться пошуками життя.

За матеріалами NASA

Камінь віком 2 млрд років відкрив таємницю марсіанського життя
Погляд у молодість Чумацького Шляху: James Webb зазнімкував зоряне надскупчення
Космічні пригоди незалежної України: 7 найкращих письменників-фантастів
Ухилилася від кулі: запуск ракети Vulcan мало не завершився аварією
James Webb розкрив хімічну загадку на супутнику Плутона
Залишені на Землі астронавти Crew-9 засмутилися поступкою своїх місць екіпажу Starliner
Екзоастероїди: астроентузіасти допоможуть знайти залишки планетних систем біля мертвих зір
Астрономи відкрили потрійну систему з рекордно малим періодом обертання
Астероїди можуть стати їжею в майбутніх міжпланетних місіях
На Сонці стався найпотужніший спалах цього циклу