Нове дослідження вчених дозволяє по-новому поглянути на період історії Землі, коли вона була повністю вкрита кригою. Ця подія сталася кілька сотень мільйонів років тому і відома як «земля-сніжок». Дослідники довели, що її причиною могло бути зіткнення з астероїдом.
Коли Земля була повністю вкрита кригою
Науковці з Єльського, Чиказького та Віденського університетів провели дослідження того, чи могли зіткнення з великими астероїдами спричинити у минулому повне зледеніння нашої планети. Результат публікований у журналі Science Advances.
Науковцям уже давно відомо, що останнє зледеніння, яке сталося кілька десятків тисяч років тому, не було найбільшим в історії нашої планети. Адже тоді льодовики вкривали Землю тільки до широт, що відповідають сучасному Києву та Дніпру. А колись крижані поля сягали екватора.
Такі події відомі як «земля-сніжок». Протягом протерозойської ери між 720 та 635 млн років тому вони відбувалися принаймні двічі. Фактично в ці періоди Земля та її океани були повністю вкриті кригою.
Зазвичай настільки катастрофічні явища пояснюють тим, що рівень вуглекислого газу в атмосфері Землі тоді зменшувався до нуля. Відповідно, зникав і парниковий ефект. Проте що тоді могло викликати такі потужні зміни, вчені пояснити не можуть. Тож автори нового дослідження вирішили перевірити, чи не могли до цього призвести зіткнення з астероїдами.
Чи могло зіткнення з астероїдом заморозити Землю?
Головний механізм, завдяки якому зіткнення з астероїдом може спричинити різке похолодання на всій планеті, повторює сценарій «ядерної зими». Якщо вибух підніме на велику висоту багато частинок, то вони на місяці й роки зменшать кількість світла, що досягає поверхні Землі.
Крім того, вченим відомо, що при настанні льодовикового періоду крижані шапки й самі по собі додатково охолоджують планету, відбиваючи більшу частину сонячного випромінювання. Але чи може взаємодія цих двох чи ще якихось факторів спричинити появу криги на екваторі, вчені досі не знали.
Для того, аби дізнатися це, вчені використали комп’ютерну модель руху повітряних і океанічних мас, яка використовується для моделювання змін клімату. Вони створили чотири ситуації, що відповідали наступному: доіндустріальна епоха (150 років тому), останній льодовиковий максимум (21 тис. років тому), крейдовий період (145–66 млн років тому) та неопротерозой (1 млрд–542 млн років тому).
Моделювання показало, що у відносно теплі періоди, такі як доіндустріальна епоха та крейдовий період, зіткнення з астероїдами й зниження температури не могли б спричинити повне зледеніння нашої планети. Для цього їхній вплив занадто слабкий.
А ось якби Земля ще перед зіткненням була б охолоджена ще й іншим фактором, наприклад, нахилом поверхні до сонячних променів, що регулярно відбувається внаслідок циклів Мілінковича, чи низькою світимістю Сонця, то ефекти накладаються один на одний і викликають сильний зворотний зв’язок. Чим більше криги, тим швидше збільшується її площа.
Дослідження показали, що в неопротерозої зміни внаслідок зіткнення з астероїдом могли відбуватися надзвичайно швидко. Перехід від ситуації, коли крижані шапки сягають тільки помірних широт, до 10-метрової криги на екваторі міг відбутися лише за одне десятиліття.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
