Земні екстремофіли не зможуть вижити у хмарах Венери

Минулого року команда вчених оголосила про відкриття в атмосфері Венери слідів фосфіну, які можна було б інтерпретувати як ознаку життя. Хоча результати дослідження згодом були поставлені під сумнів іншими вченими, це спровокувало відродження інтересу до потенційної життєпридатності другої планети від Сонця.

Хмари Венери, сфотографовані в ультрафіолетовому діапазоні. Джерело: NASA

Нещодавно журнал Nature Astronomy опублікував нову роботу на цю тему. Її автори вирішили зосередитися на водному аспекті, а саме на тому, чи містять верхні шари венеріанської атмосфери достатню кількість водяної пари, при якій мікроорганізми здатні залишатися активними та розмножуватися.

Результати нового дослідження виявилися невтішними для прихильників життєпридатності Венери. Вчені оцінили значення параметра водної активності (aw) у її хмарах. Розрахунки показали, що краплі сірчаної кислоти значно знижують цей показник, тому він там має значення менше 0,004. Для порівняння: знайдений у 2017 році грибок-екстремофіл, що вважається рекордсменом виживання у винятково сухих умовах, залишається життєздатним при aw>0,585.

Дослідники також оцінили цей параметр в атмосферах інших планет. Для Марса aw становить 0,537, але ситуація там ускладнюється потужним ультрафіолетовим випромінюванням і низькими температурами. Атмосфера Юпітера має біологічно прийнятну водну активність понад 0,585, але інші фактори (зокрема, її склад) також значно обмежують її потенційну життєпридатність.

За матеріалами: https://phys.org