Вчені-полярники зі США, вивчаючи бульбашки повітря у зразках «блакитного льоду» зі Східної Антарктиди, зробили дивовижне відкриття — концентрація кисню на Землі знизилася впродовж останніх 800 тисяч років. Про це вчені повідомили у публікації на Science Advances.
Порівняння з давнішими зразками показали, що вміст кисню в атмосфері Землі за майже останній мільйон років знизився на 1,02% до 20,95%. При цьому останні 65 млн років концентрація кисню була незмінною і коливалася у межах 21,97%. Максимальна концентрація кисню на Землі була зафіксована у кам’яновугільний період — 35% внаслідок збільшення рослинності.
До того ж, за останні 800 тисяч років помітно знизилась середня температура, внаслідок чого льодовикові періоди стали більш затяжними. Автори роботи зазначають, що причиною падіння рівня кисню у ці прохолодні 800 тисяч років не могла бути біосфера.
Причина зниження кисню
У льодовикові періоди вироблення кисню неминуче падає, оскільки на планеті знижується фотосинтез. Логічно, що внаслідок зниження рівня кисню має бути збільшення концентрації СО2. Але цього за останні 0,8 мільйона років не спостерігається аж до початку активного спалювання вугілля людиною за останні 150 років. Отже, відповідати за зниження кисню на Землі має якийсь масштабніший процес.
Виникає питання, куди зник цей кисень? Автори нової роботи зазначають, що в теорії охолодження океанів в епоху зледеніння могло поглинути частину цього газу. Чим холодніша вода, тим краще в ній розчиняються гази, а оскільки останній мільйон років був надзвичайно холодним за мірками історії Землі, така гіпотеза здається правдивою. Але їй не вистачає підтверджень: немає чіткого розуміння зміни температур Світового океану на всій його глибині за останній мільйон років.
Два інші можливі пояснення — різке підвищення темпів оголення гірських порід, що містять залізо. По-перше, заледеніння останнього мільйона років вели до падіння рівня моря до 100 м і більше. При цьому оголювалися великі площі, раніше вкриті водою. У воді розчиненого кисню мало, тому залізовмісні мінерали на морському дні не могли активно його зв’язувати. Але після відступу моря цей процес пішов досить швидко. По-друге, гірські льодовики під час наступу та відступу серйозно оголюють гірські породи від шарів, що їх покривають. Там теж чимало залізних матеріалів, які здатні активно окислюватися після того, як їх перестає покривати лід.
Нагадаємо, що раніше вчені з’ясували, що Земля стрімко тьмяніє.
