Компанія SpaceX була обрана NASA для розробки космічного апарата, призначеного для зведення МКС з орбіти. Ця операція попередньо запланована на 2030 рік.
Скільки може працювати МКС
МКС є унікальною науковою платформою, на якій вже 24 роки безперервно працюють люди. За цей час вони провели понад 3300 експериментів у різних галузях — від медицини до демонстрації технологій, неможливих на Землі. Станція також є наріжним каменем комерційного космосу. До неї літають приватні космічні кораблі та екіпажі і в майбутньому в неї з’явиться комерційний модуль.
Проте, як і у випадку з будь-якою технікою, час безпечної експлуатації МКС обмежений. Два перші блоки станції були запущені ще в 1998 році. Конструкція МКС регулярно зазнає навантажень, що виникають унаслідок стикувань і розстикувань космічних кораблів, температурних коливань під час входу й виходу в земну тінь, а також підйому її орбіти. Ці сили були враховані конструкторами й виявилися меншими, ніж спочатку прогнозувалося. У результаті термін служби МКС кілька разів продовжували.
Утім, момент, коли інженери вважатимуть, що подальша експлуатація МКС пов’язана з надто великими ризиками, вже доволі близький. Наразі NASA збирається продовжувати експлуатацію МКС до 2030 року, після чого переключити фокус діяльності на комерційні орбітальні станції.
Затоплення, а не консервація
Оскільки до 2030 року залишається не так і багато часу, вже зараз NASA доводиться вирішувати подальшу долю станцію. Аерокосмічна адміністрація розглянула безліч варіантів, що включають її розбирання на орбіті з метою подальшої експлуатації найновіших компонентів, а також передачу її під управління комерційних операторів.
Однак перший варіант неможливий через те, що більшість модулів МКС не є самодостатніми апаратами і їх неможливо просто від’єднати від основної структури, а потім зібрати заново. Що стосується другого варіанту, то NASA не отримала жодної прийнятної пропозиції щодо перепрофілювання частин станції для комерційного використання. Це пов’язано зі значними витратами, які потрібні для продовження її експлуатації, а також тим, що МКС — це зразок технологій і архітектури 1990-х, які поступово застарівають.
Ще однією розглянутою можливістю було переведення МКС на вищу орбіту з метою її консервації. Однак воно неможливе через низку причин. Подібна операція вимагає дуже великої кількості палива. І, в той час, як Starship в теорії міг би здійснити такий маневр, інженери не можуть дати гарантії, що станція витримає навантаження, які виникнуть під час нього. По-друге, під час такої міграції МКС пройде через радіаційні пояси, що призведе до виходу з ладу значної частини її систем. По-третє, МКС у принципі не розрахована на тривале перебування в автономному режимі, і їй однаково буде необхідний постійний екіпаж.
І нарешті, на більш високих орбітах набагато вищий ризик катастрофічного зіткнення з космічним сміттям. Розрахунки показують, що для об’єкта розміром з МКС на висоті 800 км воно відбудеться в середньому через чотири роки. Руйнування станції створить величезну хмару уламків, яка надовго унеможливить подальшу експлуатацію орбіти.
Контракт зі SpaceX
Усі ці фактори призвели до того, що NASA ухвалила рішення про контрольоване затоплення станції в Тихому океані. Оскільки кораблі «Прогрес» не можуть з достатньою точністю гарантувати її падіння в заданій точці (і, очевидно, також через небажання покладатися на країну-агресора), для цієї мети буде використаний спеціально побудований апарат. 26 червня було оголошено, що 843-мільйонний контракт на його створення отримала компанія SpaceX.
Наразі нам невідомо, як саме SpaceX вирішуватиме поставлене завдання. Також варто зазначити, що 2030 рік необов’язково стане останнім у житті МКС. Він може бути продовжений на кілька років у тому разі, якщо створення комерційних орбітальних станцій затягнеться, а продовження експлуатації міжнародного форпосту буде визнано безпечним. Але в будь-якому разі те, що наприкінці свого життя МКС буде зведена з орбіти й затоплена, не викликає жодних сумнівів.
За матеріалами NASA
