NASA планує звести МКС з орбіти до 2031 року та затопити її залишки в Тихому океані. Станція масою понад 400 тонн стане найбільшим об’єктом, навмисно затопленим в океані за всю історію освоєння космосу. Природозахисні організації вимагають провести екологічну оцінку до початку цього процесу і вказують на прогалину в міжнародному праві, яка залишає океан беззахисним перед космічним сміттям.
Точка Немо
Агенція планує звести МКС з орбіти в кілька етапів. На початку 2028 року висоту орбіти почнуть поступово знижувати за рахунок атмосферного гальмування та двигунів російського сегмента. Процес розрахований на кілька років.
У середині 2029-го SpaceX запустить апарат U.S. Deorbit Vehicle (USDV) з 46 двигунами Draco і пристикує його до станції для фінального гальмівного маневру. Наприкінці 2030-го або на початку 2031 року USDV виконає гальмівний імпульс і залишки станції впадуть у так звану Точку Немо.
Прогалина в законі
Рахункова палата США (GAO) нещодавно оприлюднила доповідь щодо плану NASA. Серед ризиків документ виділяє можливу перерву в присутності людини на низькій орбіті після виведення МКС з експлуатації.
Природоохоронна організація The Ocean Foundation зосередилася на іншому. Її президент Марк Сполдінг заявив, що план порушує серйозні питання щодо здоров’я океану, яким космічна спільнота досі не приділила належної уваги.
За його словами, Конвенція про відповідальність за космос 1972 року зобов’язує державу, яка запускає обʼєкт, відшкодовувати збитки, якщо космічне сміття впаде на чужу територію, але для океану жодного еквівалентного захисту не існує.
Що не згорить
Питання про те, яка саме частина МКС уціліє при вході в атмосферу, Марк Сполдінг назвав самою суттю проблеми. Щільніші компоненти гарантовано досягнуть морського дна, але склад цих уламків та їхній вплив на морські екосистеми досі не вивчені.
Він також звернув увагу на Угоду про відкрите море (BBNJ Agreement), нещодавно узгоджену на міжнародному рівні. Вона зобов’язує сторони проводити оцінку впливу на морське середовище для видів діяльності, наслідки яких невідомі або погано вивчені, а падіння МКС цілком підпадає під цей критерій.
Вимоги організації
The Ocean Foundation вимагає від NASA виконати кілька умов до початку зведення МКС з орбіти. Серед них повна оцінка впливу на морське середовище і публічне розкриття переліку уламків, які опустяться на дно.
Організація також наполягає на правовому аналізі зобов’язань за Конвенцією ООН з морського права та Лондонським протоколом 1996 року, який забороняє скидання відходів у відкритий океан і є основним міжнародним стандартом захисту морського середовища від забруднення.
Марк Сполдінг зазначив, що відкрите море не має суверена, який міг би вимагати відповідальності, а прогалину в міжнародному праві давно час закрити.
За матеріалами space.com
