Вчені з Копенгагенського університету за допомогою космічного телескопа TESS виявили унікальну потрійну зоряну систему, яку назвали TIC 470710327. Вона розташована неподалік сузір’я Кассіопеї та складається з пари світил, які обертаються одне проти одного, а також іще однієї більш масивної третьої зірки, яка обертається навколо цієї пари. Але найдивовижніше те, що, за розрахунками, у цій зоряній системі колись існувала четверта зоря, яку одна з «сестер» проковтнула, щоб стати величезною, повідомляє Space.
Потрійні зоряні системи не є рідкістю у Всесвіті. Вважається, що приблизно 10% усіх зоряних систем є потрійними. Минулого року в одній із них вчені вперше виявили навіть екзопланету, яка обертається навколо трьох світил. Але ця система унікальна тим, що колись була «четверною», а такі зустрічаються досить рідко. Навіть більше, TIC 470710327 — це єдина відома потрійна система, в якій швидкість зір, що обертаються довкола загального центру мас, вкрай висока: один оберт вони роблять за один земний день; третя зоря робить повний оберт навколо центральної пари за 52 дні. Така швидкість руху дуже дивна, бо вона занадто велика для світил такого величезного розміру. Це означає, що взаємне гравітаційне тяжіння цих зір набагато сильніше, ніж у відомих науці системах.
Як утворилася потрійна зоряна система
Вчених зацікавив величезний розмір третьої зорі, яка розташована окремо від центральних пар. Тому вони вирішили з’ясувати, як була створена така незвичайна потрійна зоряна система.
«Спочатку ми припустили, що першою з’явилась найбільша зовнішня зоря, а потім — дві інші. Але в цьому випадку зоря забрала б увесь газ і не було б можливості для утворення двох інших. Потім ми припустили, що всі три світила з’явилися разом і поступово притягувалися одне до одного. Але цей варіант також був відкинутий, оскільки більш масивна зоря у цьому випадку має перебувати у центрі системи, а не зовні», — говорить Алехандро Вінья-Гомес із Копенгагенського університету.
Лише після чергового моделювання вчені дійшли висновку, що потрійна зоряна система TIC 470710327 спочатку складалася з двох пар зір. Перша пара залишилася цілою, але щодо другої пари, її цілісність була порушена. Ця пара зір була там, де зараз залишилось одне велике світило. Вчені вважають, що в процесі еволюції одна зірка з цієї зовнішньої пари «поглинула» другу, тобто забрала всю її зоряну речовину і тому стала такою надзвичайно величезною — її маса оцінюється у 16 сонячних. Це сталося в результаті сильного тяжіння двох зір одна до одної.
Дослідники продовжать пошук таких же масивних і компактних третинних систем. «Що ми справді хочемо знати, наскільки поширені такі зоряні системи в нашому Всесвіті», — сказав у заяві співавтор дослідження Бін Лю, астрофізик з Інституту Нільса Бора.
Раніше ми повідомляли про те, як вчені змоделювали злиття чорної діри та нейтронної зорі.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
