1 жовтня 2026 року німецький аерокосмічний центр DLR здійснив запуск малої суборбітальної ракети MAPHEUS®-17 зі шведського космодрому Есранж. Вона несла на собі низку цікавих експериментів у малорозмірних контейнерах, які після польоту повернулися на Землю.
Суборбітальний проєкт MAPHEUS
Як повідомляє сайт німецького космічного центру DLR, о 9:51 за київським часом 1 жовтня 2026 року зі шведського космодрому Есранж відбувся запуск ракети MAPHEUS®-17. Зазвичай носії такого класу використовуються як метеорологічні, однак конкретно цей ніс на собі низку експериментальних модулів, тому сам політ правильно вважати дослідницьким суборбітальним.
Ракети проєкту MAPHEUS запускають зі шведського космодрому ще з 2009 року в середньому раз на рік. Це зовсім невеликі носії завдовжки 12 м і стартовою вагою 2,3 тонни. Конкретно у MAPHEUS®-17 політ становить 13 хвилин, що дозволило вивести корисний вантаж вагою 360 кг на висоту в 300 км.
Такі запуски корисні тим, що дають можливість маленьким дослідницьким групам провести експерименти у невагомості. У випадку із MAPHEUS®-17 це тривало приблизно 7 хвилин. Після цього парашутна система загальмувала падіння вантажу і він приземлився у заданому районі шведської тайги.
Які експерименти проводили на ракеті
Особливістю ракет MAPHEUS є модульне розташування корисного навантаження у 16 невеликих контейнерах, які забезпечують їх герметичним контрольованим середовищем та подачею електроенергії. По суті, це аналог кубсатів, тільки для експериментів, які не потребують тривалого перебування на орбіті.
Конкретно в цьому випадку головним елементом корисного навантаження став експеримент із плавлення металів у невагомості. Для цього в частині контейнерів розмістили мініатюрні печі, всередині яких були зразки. Їх розплавили перед стартом і підтримували в такому стані поки не наставала мікрогравітація, а потім охолоджували, спостерігаючи при цьому, що відбувається з матеріалом.
Ще одним експериментом на борту MAPHEUS®-17 був мініатюрний мікроскоп, який використали для дослідження живих клітин, та експеримент ТEGonaut, що являв собою систему термоелектричних генераторів, призначених для живлення космічних апаратів.
Ще чотири компактні експерименти були проведені командами молодих дослідників. Учасники ініціативи Jugend hackt, а також школярі, які працюють з лабораторіями DLR на майданчиках DLR у Кельні та Оберпфаффенгофені, розробили власні експерименти та відправили їх на кілька хвилин у мікрогравітацію.
Юні учасники досліджували, наприклад, як поводяться рідини в умовах мікрогравітації, та розробили власні вимірювальні платформи на основі мікрокомп’ютерів та численних датчиків. За підтримки багатьох спонсорів група учнів гімназії Отто-Хана у Бенсберзі поблизу Кельна змогла спостерігати за підготовкою до запуску на місці на півночі Швеції.
