Яскраве шоу і фатальний кінець: комета C/2024 G3 (ATLAS) розпалася після перигелію


Комета C/2024 G3 (ATLAS) тривалий час була доволі непримітним об’єктом. Але у січні показалася у всій красі: яскраве ядро та пухнастий волокнистий хвіст на переливчастих барвах західного горизонту — видовище, від якого перехоплює подих. Однак на свіжих знімках різних астрофотографів чітко й однозначно видно ознаки розпаду.

C/2024 G3 (ATLAS) з Австралії 19 січня. Фото: Blake Estes


Денна комета

C/2024 G3, відкрита у квітні минулого року, тривалий час залишалася темною конячкою. Її орбіта розташована таким чином, що для земного спостерігача комета рухалася неподалік від Сонця. Частіше її стали фотографувати у грудні, очікуючи на швидке зростання яскравості перед проходженням перигелію 13 січня. Але конкретні пікові значення блиску варіювалися від -3,5m до -5,5m.

11 січня комета увійшла в поле зору космічного сонячного телескопа SOHO. Коронограф LASCO C3 знімає все, що розташоване не далі ніж у 8° від Сонця. І хоча комета за блиском наближалася до Сіріуса, вона стала насправді складним об’єктом для спостережень. LASCO C3 — дуже чутливий інструмент, тому настільки яскраві об’єкти виявляються пересвіченими. У голови комети з’являються «вуса», які називаються блюмінгом, і пов’язані з архітектурою сенсора камери. За ними можна приблизно оцінити блиск об’єкта: чим довші та товщі «вуса», тим яскравіша комета. Нижче ви бачите анімацію руху комети C/2024 G3 (ATLAS) у полі зору коронографа SOHO LASCO C3 з 11 по 15 січня. Можна помітити, що після 14 січня комета збільшує яскравість.


Попри складні умови спостережень поблизу перигелію, деяким фотографам вдалося зняти її на денному небі — буквально о 10–14 годині за місцевим часом. Подібні спроби сміливо можна зарахувати до «екстремальної астрономії» через небезпеку вивести з ладу обладнання сфокусованим сонячним випромінюванням. Бажано, щоб телескоп був з ночі встановлений стаціонарно і міг за координатами навестися на потрібний об’єкт. До того ж він має бути оснащений спеціальною блендою, що захистить інструмент і камеру від косих променів Сонця.

C/2024 G3 (ATLAS) між тонкими хмаринками на денному небі. Фото: Lionel Majzik

Комета на денному небі 14 січня о 14:00 за місцевим часом. Сума 25 коротких експозицій. Фото: Martin Bree

Хоча цей знімок і не є надзвичайно вражаючим, техніка зйомки, без сумнівів, найскладніша з усього, що тут представлено. 14 січня Maja Kraljik (астрофотографка з Хорватії) затулила частину об’єктива фотокамери спеціальною плівкою, аби показати одночасно і Сонце (правий нижній кут), і саму комету, що розташована трохи лівіше та вище пташки


Занадто близько до Сонця

У перигелії відстань від комети до Сонця складала лише 0.0935 астрономічної одиниці, а це дуже близьке сусідство. Ядро комети складається переважно зі змерзлих газів та твердих камінчиків. Під час наближення до Сонця суміш льодів інтенсивно випаровується, перетворюючись відразу на газ. Зазвичай тверда частина комети не є щільною, особливо якщо ця комета відвідує центральну частину нашої системи вперше. Активне виділення газів стимулює зростання тиску в ядрі. Під час перигелію температура ядра C/2024 G3 (ATLAS) сягала сотень градусів, а не кожна комета витримує такий тепловий стрес. Додайте сюди гравітаційний вплив Сонця — і ядро ризикує розпастися.

Навколосонячним кометам загалом властиво ставати більш яскравими після перигелію. До того ж, відлітаючи від Сонця, вони розвертаються хвостом уперед, завдяки чому можуть стати надзвичайно видовищними. Коли C/2024 G3 після гарячих сонячних обіймів знову повернулася до спостерігачів у південній півкулі, вона показала себе в усій красі. На наведеному нижче знімку ви можете побачити наскільки вона яскрава і наскільки розкішним став її хвіст. Навіть за умови доволі світлого неба після заходу Сонця, її все одно можна було побачити неозброєним оком. Особливо дивовижні знімки надходили 17–19 січня.

C/2024 G3 (ATLAS) поблизу обсерваторії Паранал в Чилі (Південна Америка) 18 січня. Фото: Yuri Beletsky


Finita la comedia

З того часу, як після відкриття C/2024 G3 (ATLAS) були визначені параметри її орбіти, у наукових колах тривала дискусія: виживе «хвостата» чи розпадеться? Комети, особливо ті, що наближаються до Сонця вперше, є доволі непередбачуваними. Масла у вогонь дебатів підлило різке зростання блиску 2 січня, яке спостерігав Terry Lovejoy, а також спостереження, які 12 січня провів Takaaki Oribe: на своїх знімках він побачив нібито у комети два ядра, а не одне. Але подальші дослідження розпад не підтвердили.

Порівняння деталізованих знімків за 18 та 19 січня викликало певне занепокоєння в астрономів. Lionel Majzik (Угорщина) першим звернув увагу на те, що голова комети на фото від 19-го числа здається значно тьмянішою, і попередньо запідозрив початок розпаду ядра. Ці спостереження підтвердив і Gabriel Zaparolli (Бразилія): буквально за одну добу — 18 січня — вигляд комети драматично змінився.

Послідовність знімків, на яких видно наслідки розпаду. Фото: Lionel Majzik
Зміна вигляду голови і хвоста комети за добу. Фото: Gabriel Zaparolli


Спостерігати безпосередньо ядро комети неможливо. Але зазвичай у голові виділяється її найяскравіша частина, так зване псевдоядро. Якщо воно точкове, то комета вважається «здоровою». На останніх же знімках, отриманих різними спостерігачами, псевдоядро відсутнє, точніше, воно витягнулося у протяжну структуру всередині хвоста — шлейф пилових частинок, оповитий газом.

Що далі? Чи зникла комета безслідно зразу після дефрагментації? Поки що ні. Подібна ситуація склалася у квітні 2020 року після розпаду комети C/2019 Y4 (ATLAS), відкритої тією ж обсерваторією. Той розпад детально спостерігав космічний телескоп Hubble, і побачив оточені комою окремі фрагменти, які ще певний час рухалися поруч схожими орбітами, підживлюючи хвіст комети.

Щодо C/2024 G3 (ATLAS), то зараз майже напевно ядро її роздроблене на безліч частин, відкривши «схованку» первозданної кометної речовини. Ймовірно, саме завдяки збільшенню сумарної поверхні ядра комета і стала настільки яскравою. Через кілька днів фрагменти повністю випаруються, а нам на згадку залишиться неймовірна колекція приголомшливих знімків.

Новини інших медіа
Потужна сонячна буря утворила нові радіаційні пояси Землі
Злиття нейтронних зір породжує чисті тони гравітаційного камертона
Астрофотограф зазнімкував епічний транзит МКС над південним полюсом Місяця
Астронавти вперше на Twitch: NASA запрошує на унікальну подію з МКС
Як два Чумацькі Шляхи: астрономи виявили гігантський джет у ранньому Всесвіті
Квантовий прогноз: смерть Всесвіту настане під час переходу до істинного вакууму
Як примусити інопланетних мікробів рухатися
Наймасивніша структура у Всесвіті виявилась схожою на артефакт інків
Інколи уламки космічних ракет можуть вражати пасажирські літаки
Астрономи отримали зображення «космічної павутини» у високій роздільній здатності