Останній осінній місяць є часом активності кількох досить потужних метеорних потоків, серед яких вирізняються «подвійні» Тауриди, а також Леоніди, відомі своїми дивовижними сплесками кожні 32–33 роки. Втім, зараз великих сюрпризів астрономи від них не очікують. У період максимуму, який цього року настане в ніч із 17 на 18 листопада, цей потік «продукуватиме» від 20 до 30 метеорів за годину.
Леоніди належать до 13 основних метеорних потоків, зенітне годинне число яких (кількість спостережених метеорів з урахуванням умов видимості) щороку в епоху максимуму сягає 10 або більше. Кілька з них час від часу дарують нам метеорні дощі — так називають сплески активності, коли вдається спостерігати понад тисячу метеорів за годину. Всі ці потоки досить добре вивчені, майже для кожного з них відома «батьківська» комета чи астероїд, і астрономи навіть беруться передбачати їхню «поведінку» на роки вперед, хоча надійність таких прогнозів часто лишається невеликою. Стосовно Леонід більшість фахівців вважає, що нинішнього року їхня пікова активність триматиметься на середньому рівні й не перевищить 20. Її зростання очікують не раніше 2031 року.
Крім основних найпотужніших потоків, відомо ще близько трьох десятків другорядних, активність яких навіть у максимумі не перевищує 10 метеорів за годину, а найчастіше сягає лише 3–5. Їх почали відкривати після того, як з’явилася можливість робити фотознімки неба з багатогодинною експозицією. Лише на таких зображеннях вдається побачити, що кілька «падаючих зірок», що спалахнули протягом двох-трьох годин, «розлетілися» з одного радіанту, а отже — належать одному метеорному рою. До подібних потоків належать і листопадові Оріоніди, пік яких припадає на 27 число. Тіло, «відповідальне» за появу цього рою, астрономи поки назвати не можуть. Швидше за все, це якась дуже стара комета, що повністю розпалася багато століть тому.
Положення радіанта листопадових Оріонид на небесній сфері. Джерело: theskylive.com
Принаймні це точно відомо про ще один слабкий метеорний потік кінця осені — Андромедиди, максимум яких теж очікується 27 листопада. Він утворився в результаті розпаду комети Біли (3D/Biela), який почався 1846 року й відслідковувався протягом ще одного її повернення шістьма роками пізніше. Після 1852-го комету більше ніколи не бачили — в її позначенні це відображено індексом «D». Але 27 листопада 1872 року, коли мало відбутися її тісне зближення із Землею, у Північній півкулі спостерігався дивовижний метеорний дощ потужністю до 12 тис. «падаючих зірок» за годину. Ще один подібний дощ цей потік подарував астрономам у листопаді 1885-го, але відтоді він лише слабшав і зараз його пікова потужність не перевищує десятка метеорів.
Радіанти Андромедид і листопадових Оріонід розташовані на небі досить далеко один від одного, тому ці потоки практично не «перетинаються», але, накладаючись на поступово згасаючу активність Леонід, вони створюють підвищений «метеорний фон» останніх днів осені. Втім, навіть за умови безхмарної погоди нинішнього року, спостереженням у цей час суттєво заважатиме майже повний Місяць. Але є й гарні новини: не виключено, що трохи пізніше — у перші дні грудня — Земля пройде крізь достатньо щільне згущення пилових частинок, викинутих кометою Біли ще в середині XVII століття. Вони можуть спричинити активізацію Андромедид до двох-трьох сотень метеорів за годину.
Перевірте, наскільки добре ви знайомі з метеорними потоками!
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
