Out There: Oceans of Time — симулятор космічної подорожі, який вийшов у 2022 році та є розвитком ідей більш ранньої гри Out There. Його особливістю є те, що в основі ігроладу лежать не битви з ворогами, а менеджмент ресурсів на борту корабля. І це справді робить пригоди унікальними.
Гра Out There
У 2022 році вийшла комп’ютерна гра Out There: Oceans of Time — один із найнезвичайніших симуляторів космічних пригод із тих, що були створені за останні десятиліття. У ній гравцю пропонується взяти на себе керування космічним кораблем, який мандрує від планети до планети й від зорі до зорі.
Гра є розвитком оригінальної Out There, яка з’явилася ще 2014 року спочатку на мобільних пристроях, а потім і на комп’ютерах. У ній гравцю пропонувалося відчути себе у ролі астронавта з недалекого майбутнього, який здійснював звичайний переліт між планетами Сонячної системи й потрапив в аварію, а очуняв у невідомій системі на борту чужого космічного корабля.
У той час як більшість розробників ігор про космічні пригоди від самого початку поміщають гравця в умови добре населеного космосу й одразу завалюють його купою неігрових персонажів та завдань від них, в Out There персонаж гравця від початку і до самого кінця буде один.
При цьому сам-самісінький він буде не лише на кораблі, а й певним чином взагалі у галактиці. Бо більшість систем, у які він прилітає, начисто позбавлені розумного життя.
Час від часу гравець знаходить покинуті космічні кораблі, стародавні штучні інтелекти, а то і сліди якихось істот, що обігнали людство у розвитку на тисячі років. Проте щоразу ці зустрічі дуже короткочасні й зводяться до досить неочевидного вибору.
На деяких планетах герой навіть зустрічає інопланетян, готових із ним поговорити й навіть поторгувати, і саме тут на гравця чекає найбільший шок. Усі ці аборигени, які з людиною мають не більше рис, ніж з трояндовим кущем, говорять якоюсь незрозумілою мовою. Out There була чи не першою грою, в якій міжпланетна лінгвістика стала одним із важливих елементів геймплею, і в процесі розвитку подій герой вчив цю саму мову, аби ефективніше спілкуватися з місцевими.
Однак більшу частину часу гравцю все ж доводилося займатися не цим. Корпус корабля зношувався, паливо закінчувалося… І те, й інше доводилося видобувати на планетах, які траплялися на шляху. До того ж під час самих міжзоряних перельотів весь час щось відбувалося, і доводилося ухвалювати непрості рішення.
Крім того, у грі можна було шукати чи робити самому різноманітне обладнання або знаходити інопланетні кораблі й продовжувати подорож на них. Оригінальна Out There довела, що для створення дійсно складної й цікавої космічної пригоди зовсім не потрібно влаштовувати масштабну стрілянину в космосі, бо він і так надзвичайно суворий і навіть ворожий до життя.
Нове у грі
За сюжетом, в оригінальній Out There гравець зрештою дізнавався, що його перенесли на тисячі років у майбутнє. Людство встигло не тільки розселитися, але і розчинитися у космічному просторі, й на своєму шляху він зустрічає лише окремі рештки того, що було колись.
У Out There: Oceans of Time гравця переносять у ті часи, коли людство активно розселялося галактикою й активно брало участь у подіях, які там відбувалися. Цього разу грати доведеться за капітана Нікс, яка разом зі своїм офіцером Сергієм працює на певну міжпланетну організацію і транспортує небезпечного лідера повстанців Архона. На перший погляд, зав’язка передбачає зовсім інший ігролад, але зрештою на них нападають, герої тікають і опиняються за сторіччя від свого часу посеред порожнечі.
І починається та сама пригода, що й у першій частині. Головний ворог — власний корабель, на якому завжди не вистачає одночасно палива і місця в трюмі. Так само родзинкою гри є те, що на планетах, які зустрічаються на шляху, доведеться видобувати не абстрактні ресурси, а цілком реальні хімічні елементи. При цьому на різних планетах — різні. На газових гігантах є шанс розжитися воднем та гелієм, які використовуються як паливо, на кам’янистих без атмосфери варто пошукати залізо та кремній для ремонту корпусу, ну а землеподібні — джерело кисню та різних рідкісних елементів.
Що змінилося в Out There: Oceans of Time
Головне, що додали в Out There: Oceans of Time — це персонажі. Нікс та Сергій мають свої унікальні набори навичок, їм можна давати різні корисні предмети. Крім того, відвідуючи інопланетні поселення, гравець має змогу наймати собі додаткових членів екіпажу. Усі інопланетяни тут, як і раніше, максимально далекі від гуманоїдів, але свою роль на кораблі відіграють чудово.
Друге, що з’явилося, — наземні місії. Тепер на будь-якій планеті з твердою поверхнею може трапитися аномалія, координати якої треба знайти у короткій мінігрі й висадити членів свого екіпажу. Вони будуть рухатися поверхнею, знаходити різноманітні цікаві речі й спілкуватися з інопланетянами, якщо такі знайдуться. Загалом це створює новий вимір у пригоді й здається цілком органічним.
Також варто акцентувати на візуальному оформленні Out There: Oceans of Time. Перша гра не могла похвалитися вишуканою анімацією, але двомірні картинки, які у ній використовувалися, мали власний стиль і були справді добре зроблені.
Нова гра перейшла у 3D, але намагається зберегти старий стиль, просто додаючи до нього щось нове. Особливо видовищними тепер видаються перельоти між планетами. Також змінилася галактика, якою наші герої подорожують.
Раніше це була своєрідна «стежина» із зір, якою астронавт пробирався від зорі до зорі, й геймплей був переважно лінійним з усього кількома розвилками. Тепер же це — ціла процедурно згенерована галактика, в якій гравець має змогу летіти не тільки туди, куди треба, а й туди, куди хочеться. Усе це додає грі додаткової глибини.
Є у гри й очевидні проблеми. Насамперед це пов’язано з її чималим розміром і не дуже хорошою оптимізацією. У порівнянні з легким в усіх сенсах прототипом вона дещо важкувата.
Загалом же можна сказати, що Out There: Oceans of Time — чудова космічна пригода, яка може захопити гравця на багато годин. Саме ця гра чи не найкраще показує, який насправді космос. Він порожній, переважно мертвий і небезпечний не стільки ворогами, скільки самою своєю суттю, яка зовсім не передбачає перебування в ньому людини.
