Щороку з кінця липня небо Північної півкулі все рясніше всіюють метеори потоку Персеїд. Його максимум припадає на 12-13 серпня, після чого метеорна активність починає слабшати й загалом вщухає до кінця літа. Хоч цей потік не є найпотужнішим, але, оскільки він припадає на теплий сезон, коли багато людей проводять вечори на відкритому повітрі, саме йому дісталася слава «щорічного зорепаду», про який регулярно пишуть світові ЗМІ.
Оскільки метеори, що належать до одного рою, рухаються у просторі та входять у земну атмосферу практично паралельними траєкторіями, наземним спостерігачам здається, що вони вилітають із однієї точки небесної сфери — радіанта. В даному разі він розташований у сузір’ї Персея. Очевидно, чим вищий він над обрієм — тим більше метеорів ми побачимо. Радіант Персеїд на широтах України кульмінує майже в зеніті, але в середині серпня це відбувається приблизно о 6-й годині ранку, вже після сходу Сонця. Тому найкращий час для їх спостережень — друга половина ночі, до початку навігаційних сутінків. На жаль, зараз саме в цей період у більшості українських областей діє комендантська година. Практично єдиний вихід у цьому випадку — спостерігати в сільській місцевості чи з заміської бази відпочинку, з ділянки з максимально відкритим обрієм. Це дозволить одночасно вирішити проблему «світлового забруднення» нічного неба вогнями великих міст.
Практика показує, що найбільше метеорів вдається побачити, якщо дивитися не в напрямку радіанта, а в точку приблизно посередині між ним і зенітом. 12-13 серпня опівночі вона буде розташована в напрямку на північний схід у 65° над горизонтом, неподалік від зірки β Кассіопеї (верхньої у знаменитій літері «М» цього сузір’я), й далі до ранку поступово підніматиметься. В таких умовах доволі зручно спостерігати лежачи, а ще краще — в шезлонгу, розвернутому головою на південний захід.
Останніми роками активність Персеїд помітно знизилася через те, що їхня «батьківська» комета Свіфта-Таттла (109P/Swift-Tuttle) рухається до афелію — найдальшої від Сонця точки орбіти. Але все одно в епоху максимуму цей потік стабільно «продукує» близько 50 метеорів на годину. Інформація про коливання цього параметру має певну цінність для астрономів, дозволяючи визначити розподіл речовини у зовнішніх областях Сонячної системи. Метеорні спостереження не потребують спеціального обладнання — для них потрібне лише чисте темне небо, гарний зір, годинник і блокнот із олівцем для записів (ноутбуком краще не користуватися, щоб не збивати темнову адаптацію очей). Але, якщо ви маєте таку можливість, навіть і без наукової мети варто приділити трохи часу цікавому «небесному шоу». Місяць йому абсолютно не заважатиме: 13 серпня тонкий місячний серп зійде приблизно о другій годині ночі й майже не створюватиме зайвої засвітки. Сподіваємося також, що у цей процес не втрутяться ворожі дрони та ракети!
Раніше ми писали про те, чому з території України досить складно побачити потужний метеорний потік η-Акварид.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
