Вчені вивчили радіоактивні елементи зі зразків, піднятих із дна океану, та виявили, що вони народилися в результаті різних подій, але на Землю потрапили разом. Усе через те, що вже наявні важкі ізотопи можуть переноситися ударними хвилями від нових вибухів наднових.
Небувала комбінація в океанських зразках
Міжнародна група вчених з Університету Хартфордширу, що у Великій Британії, та Обсерваторії Конкої, яка належить Угорській академії наук, опублікувала дослідження, де пояснила, як радіоактивні елементи потрапляють на Землю.
Початок цьому поклали зразки, видобуті зі скель на дні океану. Тоді вчені виділили з них незвичну комбінацію радіоактивних елементів: марганець-53, залізо-60 та плутоній-244. Усі вони утворюються далеко у космосі, а потім падають на Землю разом із метеоритами. Але здивувало дослідників не це.
Марганець-53 продукують білі карлики, коли на них відбуваються спалахи під час падіння на поверхню великої кількості речовини. Залізо-60 утворюється при звичайних вибухах наднових, які відбуваються через колапс масивних зір. А плутоній-244 народжується у процесі зіткнення нейтронних зір. Усі ці події жодним чином не пов’язані між собою, проте елементи були знайдені в одних і тих самих зразках, що свідчить, що вони потрапили на Землю разом.
Як радіоактивні елементи «подорожують» у космосі
Щоб пояснити, як радіоактивні ізотопи, що утворилися в різних точках Всесвіту, можуть разом прибувати на Землю, вчені розробили комп’ютерну модель того, як вони «подорожують» Галактикою. З трьох видів подій, які народжують радіоактивні елементи, вибухи наднових, що стаються через колапс, дуже розповсюджені, в той час, як вибухи білих карликів та зіткнення нейтронних зір відносно рідкісні.
Вчені дійшли висновку, що радіоактивні ізотопи, викинуті в космос внаслідок останніх двох подій, залишаються там достатньо довго. І ударні хвилі від вибухів наднових переносять їх туди-сюди. При цьому радіоактивні елементи перемішуються між собою та утворюють сполуки, які й випадають потім на планети, подібні до Землі.
Опубліковане дослідження має також один несподіваний наслідок. Вміст важких елементів у корі планети впливає на її здатність утримувати один з найважливіших чинників життя — рідку воду. Тож, аналізуючи рух радіоактивних речовин Галактикою, можна встановити, у яких її регіонах ймовірність знайти землеподібну планету вища, ніж в інших.
За матеріалами Рhys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
