У світі, обмеженому трьома вимірами, уявити четвертий — неймовірно складно, особливо для непідготовленого читача. Але один геніальний науковець знайшов спосіб показати людям прихований світ, використовуючи звичайне яблуко.
Так склалося, що людський розум заточений сприймати лише три виміри: висоту, ширину та глибину. Уявлення четвертого виміру здається непідйомним завданням, адже наш мозок обмежений фізичним світом навколо нас. Але що, як існує вимір, який ми просто не бачимо? На допомогу приходить легендарний популяризатор науки Карл Саган.
Відомий своїми дослідженнями космосу, Саган володів унікальним даром — розкривати складні наукові теорії через прості історії та яскраві аналоги. Він міг перетворити найскладнішу концепцію на захопливу пригоду для розуму.
У пошуках четвертого виміру
Часто час називають четвертим виміром. Це логічно: для визначення положення об’єкта у Всесвіті потрібні три координати у просторі й одна — у часі. Але існує й інше, більш теоретичне уявлення — простір, де всі чотири виміри є просторовими. Саме цю концепцію так важко осягнути.
Своє пояснення Саган починає з простої аналогії. Він запрошує нас уявити двовимірний світ — Площину, мешканці якої не мають уявлення про поняття «вгору» чи «вниз». Коли через цей плаский світ проходить тривимірний об’єкт, наприклад, яблуко, його мешканці бачать лише дивний феномен.
Вони не бачать яблука цілком. Вони спостерігають лише точку дотику, яка з’являється, коли яблуко перетинає їхній світ. Коли об’єкт рухається, ця точка може змінювати форму, розділятися на кілька частин або зникати. Для мешканця Площини це — незрозуміле явище, набір мінливих форм, що не піддається поясненню в його світі.
Від яблука до гіперкуба
Ця ж логіка, наголошує Саган, працює і для нас, коли ми намагаємося уявити четвертий вимір. Ми — як ті мешканці Площини. Наш розум не може охопити щось поза нашими трьома вимірами. Але ми можемо побачити його «відбиток» у нашому світі.
Для демонстрації науковець використовує тессеракт — чотиривимірний гіперкуб. Ми не можемо побачити справжній тессеракт, але можемо спостерігати його тривимірну проєкцію, так само, як мешканці Площини бачили лише двовимірний слід від яблука. Ця проєкція схожа на складний, ніби вкладений у себе, куб. Це — лише тінь, спроба нашого мозку відтворити щось значно складніше.
Істина за межами досяжного
Робота Сагана — це не просто цікавий науковий трюк. Вивчення вимірів, що лежать поза нашим безпосереднім досвідом, є ключем до розуміння фундаментальних законів Всесвіту. Багато явищ у фізиці, наприклад, чорні діри або викривлення простору-часу, неможливо адекватно описати лише в трьох вимірах.
Карл Саган не лише розвіяв міф про недоступність складних концепцій. Він показав, що найкращий шлях до розуміння — це чітке пояснення, яскрава метафора та захоплива історія. Його урок про четвертий вимір залишається блискучим прикладом того, як можна говорити про найскладніші речі простою мовою.
Раніше ми повідомляли про те, як завдяки Карлу Сагану був зроблений найвідоміший знімок Землі з космосу.
За матеріалами upworthy.com
