Космічний зонд Voyager 2 на момент публікації цієї новини перебуває на відстані близько 21,35 млрд км від Землі. Його «близнюк» Voyager 1 — ще далі, за 25,4 млрд км. Запущені з різницею у кілька тижнів у 1977 році для революційного вивчення планет Сонячної системи, ці апарати стали найвіддаленішими робочими рукотворними об’єктами. Вони давно залишили межі геліосфери й зараз досліджують глибокий міжзоряний простір, де переважає іонізований газ від загиблих млн років тому гігантських світил.
Очікуваний термін експлуатації зондів становив лише п’ять років. Щоб підтримувати їхню роботу майже пів століття, інженерам доводиться проявляти неабияку винахідливість. Обидва апарати Voyager живляться від радіоізотопних термоелектричних генераторів, які перетворюють тепло від розпаду плутонію на електроенергію. З роками ці джерела виснажуються: за оцінками, зонди втрачають близько 4 Вт потужності щороку.
Через це команда місії роками була змушена поступово відключати різні системи. До кінця 2026 року Voyager 2 мав втратити ще один науковий інструмент. Проте науковці категорично не хотіли втрачати цінні дані, які зонд передає зі свого унікального положення.
Операція Big Bang
Щоб врятувати прилади Voyager 2, інженери надіслали команди на синхронне перемикання систем. Суть полягала у вимкненні певних енергоємних пристроїв та активації економніших аналогів. При цьому критично важливо було зберегти баланс температур. В умовах міжзоряної мерзлоти будь-яке надмірне охолодження могло призвести до замерзання паливних магістралей. Якби це сталося, зонд втратив би змогу спрямовувати антену на Землю, і місія б остаточно завершилася.
У травні та червні фахівці протестували алгоритми. Оскільки сигнал до Voyager 2 йде майже 20 годин, а ще стільки ж — на отримання відповіді, кожен крок вимагав надзвичайної обережності та ретельних розрахунків.
9 липня оновлення запрацювало повноцінно. Було вимкнено два спеціалізовані нагрівачі та цифровий магнітофон, що використовувався виключно для генерації залишкового тепла. Натомість активували інші, значно економніші нагрівальні елементи. Переконавшись у відсутності аномалій, інженери оновили бортове програмне забезпечення. Тепер, якщо Voyager 2 перейде у безпечний режим, ці економні пристрої активуватимуться за замовчуванням.
За словами Каріма Бадаруддіна, керівника місії Voyager у JPL, це була кульмінація спільної річної праці, й тепер апарат має достатньо енергії, щоб підтримувати роботу трьох приладів, що залишилися, ще щонайменше на рік.
Наступна ціль — Voyager 1
Надихнувшись бездоганними результатами, команда готує аналогічну рятувальну місію для Voyager 1. Хоча зонди створені за одним проєктом, між ними є певні відмінності, а зв’язок із першим апаратом вимагає ще більше часу — сигнал мандрує в один бік майже 24 години.
Наприкінці липня Voyager 1 успішно пройшов тест на енергоспоживання, а наприкінці серпня заплановане теплове випробування. Економія енергії не лише подовжить життя цього апарата, а й може дати змогу повернути до роботи експеримент із вимірювання низькоенергетичних заряджених частинок, який довелося вимкнути у квітні задля збереження заряду.
Майже пів століття цей прилад, оснащений телескопом та аналізатором, збирав безпрецедентні дані про іони, електрони та космічні промені як із нашої Сонячної системи, так і з Галактики. Щоб зберегти шанс на його відновлення, інженери спеціально залишили увімкненим крихітний кроковий двигун обертової платформи, який забезпечує огляд на 360° і споживає всього 0,5 Вт. Якщо наступні тести пройдуть успішно, інструмент знову почне передавати на Землю нерозгадані таємниці міжзоряного простору.
Раніше ми передбачали, коли апарати Voyager остаточно вимкнуться.
За матеріалами NASA
