Позаземні цивілізації використовують світло зірок для міжгалактичного Інтернету

Людство десятиліттями намагається налагодити контакти з позаземними цивілізаціями. Чи то відправлення запису на золотому диску з нашими найбільшими хітами в космос на борту «Вояджерів», чи то пошук натяків на життя в космічному мікрохвильовому фоні. Поки що безрезультатно. Але, згідно з новою гіпотезою, запропонованою Террі Рудольфом, професором квантової фізики в Імперському коледжі Лондона, інопланетне спілкування вже давно використовується, і весь цей час ховається у світлі зір.

Всесвіту
Всесвіт — це гігантський чат з інопланетянами. Фото: Unsplash

«Інопланетні цивілізації можуть використовувати зорі для міжгалактичного зв’язку за допомогою теплового електромагнітного випромінювання й ефективного застосування законів квантової фізики. Напевно, над нашими головами давно сформувався квантовий міжгалактичний Інтернет», — говорить Рудольф.

Реальність чи вигадка?

Простіше кажучи, Рудольф припускає, що міжзоряне світло справді може бути використане інопланетянами для створення зашифрованого квантового Інтернету. Це може нагадувати наукову фантастику, але, на думку професора, це дуже ймовірно та цілком реально, якщо розвинені цивілізації мають достатні знання і необхідні технології.

Террі Рудольф знайомий з цим, оскільки він — співзасновник PsiQuantum, компанії з Кремнієвої долини, яка має місію зі створення масштабованого фотонного квантового комп’ютера. Свою ідею він виклав у статті, нещодавно опублікованій на arXiv.

Квантова заплутаність
Інопланетні цивілізації можуть створити квантовий Інтернет, використовуючи принцип квантової механіки, який зазивають заплутаністю. Фото: Unsplash

Ідея статті про інопланетне спілкування з використанням квантового зоряного світла виникла в результаті роботи над квантовими комп’ютерами. За словами Рудольфа, інопланетяни можуть насамперед створити квантовий Інтернет, використовуючи принцип квантової механіки, званий заплутаністю. Якщо коротко, то це явище, при якому квантові стани частинок пов’язані один з одним. Це те, що Ейнштейн назвав «жахливою дією на відстані». Це означає, що збудження однієї частинки автоматично вплине на її зв’язаного партнера, в той час як відстань не грає жодної ролі.

«Ця заплутаність дозволяє інопланетянам відправляти зашифровані сигнали на великі відстані. Тепер масштабуйте цю єдину комп’ютерну систему до міжгалактичної мережі, й отримаєте космічний Інтернет, який потенційно охоплює весь Всесвіт», — пояснює Рудольф.

Захист від «прослуховування»

Сигнали з космосу
Неможливо перехопити такий сигнал. Фото: Unsplash

Погана новина полягає в тому, що якщо позаземні цивілізації використовують таку технологію для перетворення квантів світла в осмислені повідомлення, у нас немає можливості їх перехоплювати та читати. Це тому, що такий канал надійно захищений від прослуховування. Це пов’язано з неймовірно «сором’язливою» природою квантових частинок. Будь-яка спроба спостерігати за ними ззовні змінить їхній стан і знищить інформацію, яку вони несуть.

Однак потрібно бути обережними під час можливого першого позаземного контакту. Адже нещодавно ми повідомляли про те, як вчені попередили про небезпеку зараження чужорідними організмами.