Науковці повернулися до ідеї відвернути небезпечний астероїд від Землі за допомогою атомної бомби. Нещодавно проведені експерименти показали, що цього цілком реально досягти виключно шляхом концентрованого випромінювання. Вчені вважають, що цей метод особливо добре підходить для того, аби впоратися зі справді великими «космічними каменями».
Атомна бомба чи кінетичний удар?
Цього тижня в журналі Nature Physics було опубліковане дослідження, яке поновлює дискусію навколо того, як саме людству найкраще відвертати від Землі небезпечні астероїди. З тим, що потрібно робити це, згодні всі, бо нікому не хочеться повторити долю динозаврів. А от щодо способів, як це робити, згоди немає.
У 1990-х основним способом це зробити вважався ядерний вибух чи їхня серія. Це і не дивно, оскільки саме ця зброя є найпотужнішою силою в людському арсеналі. Але вже тоді стало зрозуміло, що цей шлях має чимало вад, включно з тією, що за відсутності повітря єдиним фактором ядерного вибуху, який поширюватиметься, є випромінювання.
Його щільність падає дуже швидко при віддаленні від епіцентру, тому для ефективної роботи заряди треба розташовувати безпосередньо на поверхні космічного каменя, а ще краще — під нею, приблизно так, як це робили герої фільму «Армагеддон».
Однак у ньому ж видно, чим поганий цей спосіб. Експедиція з живими людьми, які закладатимуть заряди, буде неймовірно дорогою і складною. А це сильно подовжує час її підготовки, й оперативно відреагувати на небезпеку просто не вийде.
Кінетичний удар і нові експерименти
Саме тому вже у XXI столітті як основний спосіб запобігати зіткненню астероїда із Землею почали розглядати кінетичний удар. Чому б замість складних маніпуляцій з атомними бомбами просто не розігнати достатньо великий і важкий космічний апарат і зіштовхнути його з астероїдом, збиваючи його з курсу?
Втіленням цієї ідеї став експеримент NASA DART, який здійснили 2022 року. Тоді орбіту астероїда Діморф дійсно вдалося ефективно відхилити. Проте і цей метод має свої недоліки. Він ефективно працює тільки з відносно невеликими «каменями».
Тому науковці вирішили ще раз перевірити можливість використання ядерного вибуху поруч з астероїдом. Для цього вони використали один із найпотужніших у світі рентгенівських апаратів у Національній лабораторії в Альбукерке. Він зміг створити надзвичайно потужний рентгенівський спалах, дуже схожий на мініатюрний ядерний.
Його ціллю став камінчик діаметром лише 12 мм. Саме на ньому була сконцентрована потужність у 80 трлн ват. У результаті випробування частина матеріалу «астероїда» випарувалася, а решта набула швидкості 250 км/год.
Нові проєкти відвернення астероїдів від Землі
Звичайно, що експерименти проводилися на об’єктах, розмір яких набагато менший за реальні астероїди. Проте вони дозволили оцінити, наскільки ефективною насправді є концентрація жорсткого випромінювання у вакуумі. Вона виявилася достатньо значною для того, аби серйозно розглядати її як засіб зсунути астероїд із небезпечної траєкторії.
Щоправда, для цього атомні бомби доведеться підривати лише за кілька кілометрів від каменя. Проте у порівнянні із зануренням їх під його поверхню — це неймовірний прогрес, оскільки значно спрощує можливу місію.
Дослідники зазначають, що найефективнішим використання ядерних зарядів буде проти особливо великих каменів. З одного боку, їх наближення можна розрахувати заздалегідь, а з іншого — саме проти великих астероїдів погано працюють інші методи.
За матеріалами phys.org
