Зазвичай вчені виявляють нейтронні зорі, коли ті є частиною тісних подвійних систем і активно взаємодіють зі своїми компаньйонами. Проте нещодавно вчені змогли знайти 21 систему, в якій ці об’єкти обертаються на значній відстані від сонцеподібної зорі.
Нейтронні та сонцеподібні зорі
Зазвичай, коли науковці говорять про те, що може обертатися навколо зорі, схожої на Сонце, насамперед їх цікавлять планети, коричневі карлики чи, в крайньому разі, інші зорі. Однак недавно група астрономів під керівництвом Каріма Ель-Бадрі з Каліфорнійського технологічного університету знайшла 21 систему, в яких, крім світила, схожого на наше, входить значно екзотичніший об’єкт.
Мова про нейтронні зорі — щільні ядра зір, що спалахнули як наднові. Астрономи спостерігають їх вже кілька десятиліть. При цьому присутність у подвійних системах для них — не рідкість. Насправді про більшість із них ми знаємо через те, що вони відтягують на себе речовину з іншої зорі, й цей процес викликає потужне випромінювання у рентгенівському або радіодіапазоні.
Проте для цього нейтронній зорі треба перебувати дуже близько від свого компаньйона, а так буває далеко не завжди. Решта нейтронних зір не те щоб зовсім невидимі, але побачити їх достатньо важко. Проте вчені вирішили все ж їх пошукати.
Дослідження телескопа Gaia
Дослідники зібрали чимало даних із наземних пристроїв, але головним їхнім помічником став космічний телескоп Gaia. Цей інструмент здатний визначати положення зір у космосі з високою точністю. І завдяки цьому він здатний вловлювати навіть достатньо слабкі їхні коливання.
А такі коливання неодмінно мали б виникати у разі, коли сонцеподібна зоря та чорна діра обертаються навколо одна одної. При цьому маса невидимого об’єкта, попри те, що його розмір вимірюється кілометрами, буде більшою, ніж у неї, хоча і не набагато. Тобто йтиметься про своєрідний «парний танець» навколо спільного центру мас.
І саме такий «танець» виявили вчені у 21 системі, що розташовані на відстані до 3 тис. св. років від нас. В усіх них нейтронна зоря перебуває на відстані від 1 до 3 а.о. від компаньйона. Ми її не бачимо, але знаємо, що вона там. Крім того, вчені змогли оцінити, наскільки часто зустрічаються такі бінарні системи. За їхніми підрахунками, до них входить одна з мільйона сонцеподібних зір.
Деякі питання
Хоча зроблене відкриття багато розповідає про світ навколо нас, у самого Ель-Бадрі воно викликає масу питань. Зокрема, вони стосуються того, як такі подвійні системи могли виникнути. Адже нейтронна зоря колись мала бути дуже масивним світилом.
А воно так чи інакше мало впливати на сонцеподібного компаньйона чи навіть викинути його геть. Але слідів цього вчені не знайшли. Крім того, ці світила мали якось пережити вибух наднової, який мав відбутися безпосередньо поруч із ними.
Сучасні теорії твердять, що сила вибуху наднової мала б розірвати подвійні системи. Але, судячи з результатів дослідження, принаймні частина з них уникає подібної долі.
За матеріалами www.caltech.edu
