Дослідники знайшли надзвичайно гарячий газовий гігант, температура поверхні якого на 2000 градусів вища, ніж у Сонця. Він обертається навколо білого карлика, й інтенсивне ультрафіолетове випромінювання сильно впливає на його атмосферу.
Новий «гарячий юпітер»
Астрономи, які працюють із телескопами у Південній Європейській обсерваторії у Чилі, повідомили про відкриття рекордного «гарячого юпітера». Ці небесні тіла за своїм розміром та складом схожі на найбільшу планету Сонячної системи, проте розташовані на відстані лише кількох мільйонів кілометрів від своїх зір. Тож високим температурам їхніх атмосфер вчені давно вже не дивуються.
Проте у новій статті, опублікованій у Nature Astronomy, дослідники описали дійсно цікавий випадок. Йдеться про систему, яка розташована на відстані 1400 св. років від нас і містить дві відомі планети. Ближня з них настільки велика, що її можна зарахувати навіть не до «гарячих юпітерів», а до коричневих карликів — класу об’єктів, що займають проміжне положення між газовими гігантами та маломасивними зорями.
При цьому відкрита планета є гравітаційно запертою. Тобто припливні сили зорі настільки сильно загальмували її обертання навколо власної осі, що воно займає той самий термін, що й обертання навколо зорі. Внаслідок цього «юпітер» завжди повернутий до своєї зорі одним і тим самим боком.
Температура на його «нічному» боці сягає 1000–3000 К. Це співмірно з температурою фотосфери якогось червоного карлика. Однак на «денному» боці планети вона значно вища і становить від 7250 до 9800 К. Це означає, що різниця температур між двома півкулями складає 6000 К.
Як білий карлик нагріває свою планету
Але найцікавіше у нововідкритій планеті те, що температура на її «денному» боці виявилася рекордною для такого класу об’єктів. Вона на 2000 К вища за сонячну. І причину такого екстремального явища вони бачать у тому, що зоря, навколо якої обертається планета, є білим карликом.
Ці компактні рештки зір мають у багато разів меншу світність, ніж Сонце. Проте це спричинено лише їхнім крихітним розміром, а самі вони надзвичайно гарячі. Білі карлики випромінюють велику кількість високоенергетичного ультрафіолетового випромінювання, яке сильно впливає на атмосферу планети, котра обертається майже впритул до зорі.
За словами авторів дослідження, до свого нинішнього стану система перейшла відносно недавно за космічними мірками. Червоний гігант скинув свої верхні шари та перетворився на білого карлика мільйон років тому і лише почав інтенсивно випаровувати його атмосферу, результат чого ми й бачимо як небувало високу температуру.
Дослідження нової системи надзвичайно важливе для вчених. Адже сильне нагрівання атмосфери «гарячого юпітера» означає, що він швидко випаровується. Як наслідок, його маса зменшується, а орбіта змінюється. Тож його дослідження допоможе вченим краще зрозуміти, як еволюціонують екзопланети.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
