Знайдений наймасивніший білий карлик

В межах огляду Zwicky Transient Facility астрономи виявили найменший, але наймасивніший з усіх відомих білих карликів. Об’єкт, що отримав позначення ZTF J1901+1458, знаходиться у 130 світлових роках від Сонця й має масу в 1,35 раза більше сонячної. При цьому за розмірами його можна порівняти з Місяцем.

Порівняння розмірів білого карлика ZTF J1901+1458 і Місяця. Джерело: Giuseppe Parisi

Білі карлики утворюються на фінальних етапах еволюції зірок, маса яких не перевищує 8 сонячних. В кінці свого життєвого циклу такі світила втрачають більшу частину речовини, залишаючи тільки ядро, що з часом стискається та охолоджується. Подібна доля в майбутньому чекає на наше Сонце.

Теоретичні розрахунки показують, що максимально можлива маса білого карлика становить близько 1,4 сонячної. Ця межа називається лімітом Чандрасекара. При більшій масі білий карлик колапсує, що призводить до спалаху наднової й утворення нейтронної зірки. Таким чином, ZTF J1901+1458 знаходиться майже на межі, що відділяє його від колапсу.

Астрономи вважають, що ZTF J1901+1458 набрав таку велику масу під час злиття двох білих карликів. На це вказує його надзвичайно потужне магнітне поле (майже в мільярд разів сильніше за сонячне) і швидкість обертання — об’єкт робить один оберт навколо своєї осі всього за сім хвилин.

Злиття двох білих карликів в уяві художника. Джерело: University of Warwick/Mark Garlick

Дослідники, які виявили ZTF J1901+1458, вважають, що в майбутньому він має шанс стати нейтронної зіркою. На їхню думку, білий карлик настільки масивний і щільний, що в його ядрі електрони захоплюються протонами з утворенням нейтронів. Оскільки тиск електронів протидіє гравітації, утримуючи об’єкт від розпаду, коли досить велика їхня кількість буде поглинена, він колапсує. Однак на даний момент такий сценарій є гіпотезою, що досі не підтверджена результатами спостережень.

За матеріалами: https://phys.org

Випадкова знахідка підтвердила одну з давніх теорій раннього Всесвіту
Вчені відкрили землеподібну планету на відстані 55 світлових років від нас
Телескоп Chandra шукатиме життя біля найближчих до нас зір
Повернення Starliner на Землю затримується ще на чотири дні
Новий трюк для старого телескопа: Hubble відновив наукові спостереження
В уламку скелі знайшли матеріал із протопланетного диска часів формування Сонячної системи
Кожен із нас — центр Всесвіту: парадокс розширення космосу
Молоді зорі кружляють навколо чорної діри, наче рій бджіл
На краю стародавнього кратера: LRO зазнімкував місце посадки місії «Чан’е-6»
Астронавт відмовився виходити у відкритий космос через «незручний скафандр»