В межах огляду Zwicky Transient Facility астрономи виявили найменший, але наймасивніший з усіх відомих білих карликів. Об’єкт, що отримав позначення ZTF J1901+1458, знаходиться у 130 світлових роках від Сонця й має масу в 1,35 раза більше сонячної. При цьому за розмірами його можна порівняти з Місяцем.
Білі карлики утворюються на фінальних етапах еволюції зірок, маса яких не перевищує 8 сонячних. В кінці свого життєвого циклу такі світила втрачають більшу частину речовини, залишаючи тільки ядро, що з часом стискається та охолоджується. Подібна доля в майбутньому чекає на наше Сонце.
Теоретичні розрахунки показують, що максимально можлива маса білого карлика становить близько 1,4 сонячної. Ця межа називається лімітом Чандрасекара. При більшій масі білий карлик колапсує, що призводить до спалаху наднової й утворення нейтронної зірки. Таким чином, ZTF J1901+1458 знаходиться майже на межі, що відділяє його від колапсу.
Астрономи вважають, що ZTF J1901+1458 набрав таку велику масу під час злиття двох білих карликів. На це вказує його надзвичайно потужне магнітне поле (майже в мільярд разів сильніше за сонячне) і швидкість обертання — об’єкт робить один оберт навколо своєї осі всього за сім хвилин.
Дослідники, які виявили ZTF J1901+1458, вважають, що в майбутньому він має шанс стати нейтронної зіркою. На їхню думку, білий карлик настільки масивний і щільний, що в його ядрі електрони захоплюються протонами з утворенням нейтронів. Оскільки тиск електронів протидіє гравітації, утримуючи об’єкт від розпаду, коли досить велика їхня кількість буде поглинена, він колапсує. Однак на даний момент такий сценарій є гіпотезою, що досі не підтверджена результатами спостережень.
За матеріалами: https://phys.org
