Уламок зниклої планети Сонячної системи виявили у пісках Сахари

Фрагмент, знайдений у Сахарі, ймовірно є уламком давно зниклої протопланети, яка могла сягати розмірів Місяця або навіть Марса. Це найпереконливіше підтвердження того, що в ранній Сонячній системі існувало і згодом зникло велике планетне тіло.

Художня ілюстрація ранньої Сонячної системи з протопланетним диском і уламками порід
Художня ілюстрація ранньої Сонячної системи з протопланетним диском

Рідкісна порода

Науковці Університету Колорадо у Боулдері дослідили зразок метеорита NWA 12774, знайденого, найімовірніше, у Мавританії. Він належить до ангритів, одних із найдавніших вулканічних порід Сонячної системи, що утворилися вже за кілька мільйонів років після її формування близько 4,56 млрд років тому.

З-понад 80 000 відомих метеоритів на Землі лише 68 є ангритами. Хімічно ця порода вирізняється серед інших. На відміну від Землі, Марса та інших кам’янистих планет, вона містить дуже мало діоксиду кремнію, або кремнезему, що є основним складником майже всіх відомих планет земного типу. Через це раніше вважалося, що ангрити походять виключно з астероїдів радіусом менше 200 км.

Зріз метеорита NWA 12774
Зріз метеорита NWA 12774. Фото: John Kashuba

Тиск із глибин

У зразку дослідники виявили клінопіроксен — мінерал, поширений у земній корі та мантії. Кристали цього мінералу були надзвичайно багаті на алюміній, що є ознакою формування за високого тиску глибоко під поверхнею.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Розрахунки показали, що для утворення такого клінопіроксену необхідний тиск щонайменше 17,5 кілобара. Для порівняння, на дні Маріанської западини, найглибшої точки Землі, він становить лише близько 1 кілобара. Подібних умов не могло існувати всередині малого астероїда.

Розміри зниклої протопланети

Обчислення вказують на те, що тіло, з якого походять ангрити, мало радіус щонайменше 1000 км. Інші ознаки у метеориті свідчать про ще більші масштаби.

Кристали всередині NWA 12774 зберегли гострі краї й тонкі хімічні структури, які зникли б, якби порода формувалася на великій глибині. Це означає, що вони утворилися відносно неглибоко, а отже, саме тіло було значно більшим. За таким сценарієм радіус протопланети міг перевищувати 1800 км, що зіставно з Місяцем, а за деякими оцінками тіло могло наближатися до розмірів Марса з його радіусом трохи більш ніж 3300 км.

Загадка зникнення

Як саме зникла ця протопланета, досі невідомо. За однією з версій, катастрофічне зіткнення в ранній Сонячній системі розтрощило протопланету, а уламки згодом увійшли до складу інших планет, зокрема Землі.

Склад матерії, з якої утворилося це тіло, кардинально відрізняється від того, з чого побудовані Земля і Марс. Це вказує на окремий еволюційний шлях у планетному формуванні. За словами дослідника Аарона Белла, чимало метеоритів досі лежать у сховищах недослідженими, й, можливо, серед них ховаються сліди інших зниклих протопланет. Дослідження опублікували у журналі Earth and Planetary Science Letters.

Джерело: sci.news

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних точок
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу