Майже 20 років тому астрономи виявили велику хмару пилу навколо молодої зорі, розташованої на відстані 63 світлових роки від Землі. Однак нові спостереження з космічного телескопа James Webb показали, що ця хмара загадково зникла. Дослідження припускають, що хмара пилу могла бути наслідком потужного зіткнення великих астероїдів у зоряній системі Бета Живописця.
Аналізуючи нові дані, науковці зауважили значні зміни в енергетичних характеристиках пилу, включаючи зникнення частинок, які спостерігалися раніше. Порівняння даних із James Webb зі спостереженнями іншого космічного телескопа Spitzer 2004 і 2005 років дозволяє припустити, що приблизно 20 років тому сталося катастрофічне зіткнення між великими астероїдами, що розбило їх на дрібний пил. Пил охолоджувався, віддаляючись від зорі, тому більше не випромінює тепла, як раніше спостерігав Spitzer. Нові результати були представлені на щорічній зустрічі Американського астрономічного товариства.
Цікаві зміни за 20 років
Крістін Чен, астрономка з Наукового інституту космічних телескопів та Університету Джона Гопкінса, вперше спостерігала Бета Живописця у 2004 році за допомогою Spitzer. Ця зоряна система є відома своєю близькістю та яскравістю. Повернувшись до спостережень за Бета Живописця через кілька років за допомогою James Webb, Чен виявила зміни в системі, що її дуже здивувало. Команда зосередилася на тепловому випромінюванні кристалічних силікатів, мінералів, які зазвичай зустрічаються навколо молодих зір, і не знайшла жодних слідів частинок, які раніше спостерігалися у 2004 та 2005 роках.
«Щоразу, коли астрономи дивляться на небо і щось бачать, ми припускаємо, що все перебуває в стабільному стані. Ми так думаємо, бо мить, на яку ми дивимося, дуже коротка у порівнянні з віком цих об’єктів, тому шанси побачити щось цікаве дуже малі», — каже Чен.
Катаклізм, потужніший за вбивство динозаврів
Вік Бети Живописця становить 20–26 млн років. Це молода система у порівнянні з нашою, якій 4,6 млрд років. У перші роки свого існування зоряні системи дуже непередбачувані через формування планет внаслідок зіткнень астероїдів.
Зміни в зоряній системі були значними. За словами астрономів, хмара пилу була у 100 тис. разів більшою за астероїд, що вбив динозаврів. Це свідчить про те, що в зіткненні, яке утворило цю хмару, ймовірно, брав участь астероїд розміром із Весту, друге за масою тіло в Головному поясі астероїдів, з діаметром приблизно 530 км. Пил був розсіяний випромінюванням зорі, нагріваючись і випромінюючи тепло, яке спостерігав Spitzer. Нові спостереження James Webb показали, що пил зник, що вказує на сильне зіткнення.
«Ми вважаємо, що великі зіткнення, подібні до цього, мали відбуватися в нашій Сонячній системі, коли вона була молодою. Це частина процесу формування кам’янистих планет. Ми можемо бачити старі поверхні Місяця, Марса і Меркурія, вкриті кратерами, що свідчить про часті зіткнення молодої Сонячної системи», — пояснює Чен.
Спостереження за Бета Живописця дозволяють вченим досліджувати, чи є процес формування, схожий на той, що відбувався в нашій Сонячній системі, і як зіткнення на ранніх етапах впливають на придатність для формування життя у зоряних системах.
Раніше ми повідомляли про те, як телескоп TESS виявив понад 30 екзокомет у близької зорі.
За матеріалами gizmodo.com
