У Великій Магеллановій Хмарі знайшли суперзалишок нової

Велика Магелланова хмара — супутниця нашої Галактики. Нещодавно у ній знайшли суперзалишок нової. Це — туманність яка утворилася з речовини, що була викинута із зорі, на якій із проміжком у кілька десятків років відбуваються потужні вибухи.

Суперзалишок нової
Суперзалишок нової. Джерело: phys.org

Суперзалишок наднової у Великій Магеллановій Хмарі

Група астрономів під керівництвом Майкла В. Гілі-Калеша з Університету Фрідріха-Александра Ерланген-Нюрнберг у Німеччині використала південноафриканський телескоп MeerKAT для дослідження найбільшого супутника Чумацького Шляху — Великої Магелланової Хмари. Вони виявили у ньому суперзалишок нової.

Ці об’єкти не треба плутати із залишками наднових. У другому випадку йдеться про чорну діру, нейтронну зорю та інші об’єкти, які залишаються після повного чи майже повного руйнування світила одним велетенським вибухом. Суперзалишок нової — це туманність, яка утворюється внаслідок викидання речовини багатьма повторними вибухами меншого масштабу.

Що таке суперзалишки нових

Взагалі нові — це явище, коли білий карлик, що входить до подвійної системи, накопичує на поверхні матеріал свого сусіда, й у ньому відбувається вибухова термоядерна реакція. Вона призводить до викидання у простір великої кількості речовини. Сама мертва зоря при цьому не руйнується, і цей процес може повторюватися скільки завгодно разів.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Теоретично усі нові мають бути повторюваними й навколо усіх них мають утворюватися невеличкі туманності. Проте насправді на весь Чумацький Шлях подібних об’єктів відкрито лише три, й ось тепер відомо про ще один — за його межами. Чому так, вчені можуть тільки гадати. Можливо, в інших випадках вони просто відбуваються занадто рідко і речовина встигає розсіятися.

Новий об’єкт

LMCN 1971-08a — це одна з чотирьох відомих повторних нових, відкритих у Великій Магеллановій Хмарі. Її період становить 38 років і останній раз вона спалахувала у 2009-му. Складається вона з білого карлика і зорі-компаньйонки, що обертаються одне навколо одного за 1,2 доби.

Команда Гілі-Калеша виявила когерентну, оболонкоподібну структуру, що просторово збігається з LMCN 1971-08a. Вона має кругову морфологію: найяскравіші ділянки розташовані на північному сході та південному заході, тоді як на північному заході видно тьмяніший відрізок, що з’єднує ці два компоненти й окреслює зовнішню межу оболонки.

Згідно з дослідженням, зібрані дані вказують на те, що новознайдена структура має діаметр близько 650 світлових років. Внутрішня та зовнішня межі оболонки суперзалишку нової, як було виміряно, становили 284 та 329 світлових років від нової LMCN 1971-08a відповідно. Розміри цієї NSR роблять її найбільшим суперзалишком нової, знайденим на сьогодні.

Спостереження також показали, що зовнішня оболонка суперзалишку нової навколо LMCN 1971-08a повинна мати масу на рівні 4130 сонячних та швидкість розширення приблизно 20 км/с. Її вік оцінюється приблизно у 2,4 млн років.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних точок
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу