Телескоп SPHERE зібрав цілу колекцію зображень протопланетних дисків

Науковці ніколи не бачили комети чи астероїда, який обертається навколо іншої зорі. Вони там мають бути, але все, що наразі залишається дослідникам — це збирати зображення протопланетних дисків, як космічний телескоп SPHERE, й аналізувати їх у пошуках цікавих особливостей.

Протопланетні диски
Протопланетні диски. Джерело: phys.org

Колекція знімків від космічного телескопа

Останнім часом, коли мова про якісь цікаві знімки, зроблені космічним телескопом, найчастіше згадують про James Webb. Однак він не єдиний, що наразі працює в космосі. Нові цікаві результати надає й інший інструмент — SPHERE.

У статті, опублікованій у журналі Astronomy and Astrophysics йдеться про результати спостереження цього космічного телескопа за 161 молодою зорею, розташованою відносно неподалік від Сонця. Її результатом стала галерея з 51 зображення протопланетних дисків навколо цих світил.

Ці зображення не мають великої художньої цінності, проте науковці із захватом вдивляються у них. Адже вони не лише дозволяють побачити зоряні системи на ранніх стадіях їхнього утворення, а й можуть багато розповісти про наявність у них малих тіл.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Малі тіла біля інших зір

За останні 20 років усі звикли до того, що астрономи ледь не щотижня відкривають нові екзопланети. Однак насправді з-понад 6000 світів за межами Сонячної системи вчені отримали зображення близько 100 об’єктів. Решта відкрита непрямими методами.

Ще у цих системах має бути безліч дрібних об’єктів, таких як комети й астероїди, однак побачити їх із Сонячної системи неможливо. Надто вже вони маленькі. Єдиний випадок, коли це можна зробити — на стадії протопланетних дисків.

Протягом усієї еволюції протопланетних систем загальна маса речовини в них змінюється не так уже й сильно. Однак чим дрібнішими є уламки, тим більша їхня сумарна площа поверхні. А значить і відбивна здатність.

Тобто в міру того, як частини пилу в протопланетному диску злипаються, утворюючи спочатку планетезималі, а потім — планети, він тьмянішає. При цьому відбувається це нерівномірно, і саме там, де формується щось велике, видно чіткі прогалини.

Саме тому науковці так вдивляються у знімки SPHERE. Завдяки цим зображенням вони вже підтвердили відому закономірність, що зазвичай у важчих зір більші протопланетні диски, а у менших — менші. Тепер вони сподіваються дізнатися щось іще.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Місячна логістика переходить на модель спільних рейсів
Обмін речовиною між зорями створює найяскравіші наднові
Космічні інвестиції збільшились до рекордних обсягів за перше півріччя
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник з ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані