Телескоп SPHERE зібрав цілу колекцію зображень протопланетних дисків

Науковці ніколи не бачили комети чи астероїда, який обертається навколо іншої зорі. Вони там мають бути, але все, що наразі залишається дослідникам — це збирати зображення протопланетних дисків, як космічний телескоп SPHERE, й аналізувати їх у пошуках цікавих особливостей.

Протопланетні диски
Протопланетні диски. Джерело: phys.org

Колекція знімків від космічного телескопа

Останнім часом, коли мова про якісь цікаві знімки, зроблені космічним телескопом, найчастіше згадують про James Webb. Однак він не єдиний, що наразі працює в космосі. Нові цікаві результати надає й інший інструмент — SPHERE.

У статті, опублікованій у журналі Astronomy and Astrophysics йдеться про результати спостереження цього космічного телескопа за 161 молодою зорею, розташованою відносно неподалік від Сонця. Її результатом стала галерея з 51 зображення протопланетних дисків навколо цих світил.

Ці зображення не мають великої художньої цінності, проте науковці із захватом вдивляються у них. Адже вони не лише дозволяють побачити зоряні системи на ранніх стадіях їхнього утворення, а й можуть багато розповісти про наявність у них малих тіл.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Малі тіла біля інших зір

За останні 20 років усі звикли до того, що астрономи ледь не щотижня відкривають нові екзопланети. Однак насправді з-понад 6000 світів за межами Сонячної системи вчені отримали зображення близько 100 об’єктів. Решта відкрита непрямими методами.

Ще у цих системах має бути безліч дрібних об’єктів, таких як комети й астероїди, однак побачити їх із Сонячної системи неможливо. Надто вже вони маленькі. Єдиний випадок, коли це можна зробити — на стадії протопланетних дисків.

Протягом усієї еволюції протопланетних систем загальна маса речовини в них змінюється не так уже й сильно. Однак чим дрібнішими є уламки, тим більша їхня сумарна площа поверхні. А значить і відбивна здатність.

Тобто в міру того, як частини пилу в протопланетному диску злипаються, утворюючи спочатку планетезималі, а потім — планети, він тьмянішає. При цьому відбувається це нерівномірно, і саме там, де формується щось велике, видно чіткі прогалини.

Саме тому науковці так вдивляються у знімки SPHERE. Завдяки цим зображенням вони вже підтвердили відому закономірність, що зазвичай у важчих зір більші протопланетні диски, а у менших — менші. Тепер вони сподіваються дізнатися щось іще.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу