Телескоп James Webb розгадує таємницю народження Крабоподібної туманності

Крабоподібна туманність — залишок наднової, що має незвичні властивості. Науковці застосували космічний телескоп James Webb, аби уточнити її хімічний склад та дізнатися, як вона утворилася.

Крабоподібна туманність
Крабоподібна туманність. Джерело: ESA / Hubble Information Centre

Як утворилася Крабоподібна туманність

Група вчених використала космічний телескоп James Webb для дослідження складу та походження Крабоподібної туманності. Цей незвичний залишок наднової розташований на відстані 6500 св. років від нас у напрямку сузір’я Тельця. Колись тут була гігантська зоря, яка вичерпала своє термоядерне паливо і вибухнула.

У 1054 році світло від цього спалаху досягло Землі. Його було видно навіть удень. Проте за кілька місяців усе зникло. А за кілька століть на цьому місці побачили значно слабший об’єкт — Крабоподібну туманність. Вона являє собою хмару газу, що швидко розширюється у просторі. В її центрі міститься ядро загиблої зорі, що перетворилося на нейтронну зорю.

При цьому Крабоподібна туманність — достатньо незвичний залишок наднової. Слабка енергія вибуху і склад сучасної хмари навели вчених на думку, що вони мають справу з надновою із захопленням електронів. Вони утворюються з відносно легким ядром, яке складається з неону, кисню та магнію, що достатньо сильно відрізняється від класичних випадків, коли в центрі накопичуються залізо та нікель.

Якщо Крабоподібна туманність справді утворилася таким чином, то зоря, з якої вона виникла, повинна була мати масу від 8 до 10 сонячних. Тобто являти собою щось середнє між тими світилами, що вибухають як наднові, та тими, що перетворюються спочатку на червоний гігант, а потім — на білий карлик.

Сумніви у правильності теорії

Щоправда, останніми роками вчені все більше сумніваються в тому, що Крабоподібна туманність утворилася внаслідок спалаху наднової із захопленням електронів. Вони більше дізналися про спалахи зір із залізним ядром і дійшли висновку, що ті теж можуть породжувати вибухи малої потужності.

Та й хімічний склад туманності викликає багато питань. Востаннє його серйозно досліджували наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, і він показав підвищене співвідношення заліза до нікелю. Це саме характерно для наднових із захопленням електронів.

У новому дослідженні були використані дані, отримані з інфрачервоних камер MIRI та NIRCam, встановлених на космічному телескопі James Webb. За їхньою допомогою було проведено дослідження двох невеликих областей всередині туманності, де мав бути матеріал з ядра загиблої зорі.

Результати досліджень

Ці дослідження показали, що всередині Крабоподібної туманності дійсно присутній підвищений вміст заліза відносно нікелю. Однак його показник значно нижчий, ніж вважалося досі. Це цілком припускає можливість, що Крабоподібна туманність справді утворилася внаслідок класичного спалаху наднової із залізним ядром.

Крім того, вчені провели дослідження Крабоподібної туманності загалом. Вони дослідили характер синхротронного випромінювання, викликаного пилом в її оточенні. Науковці дізналися, що його там дуже багато. Причому найтеплішим він є саме у зовнішніх волокнах, а не у внутрішніх. Також вони склали карту розподілу пилу.

За матеріалами phys.org

Геомагнітна тривога: вчені попередили про полярні сяйва 24 липня
Тариф Starlink за 1,25 млн доларів пропонує доступ до інтернету на швидкості 8 Гбіт/с
Класична спіраль: Hubble зазнімкував галактику без перетинки
Темна енергія слабшає: вчені отримали суперечливі дані про найзагадковішу силу Всесвіту
Пожежа на стартовому майданчику знищила ракету компанії ABL Space
Таємничі темні комети можуть бути джерелом походження води на Землі
Місяць повільно віддаляється від Землі й починає впливати на нас
Juno зробив дивовижне фото Юпітера
Новий квантовий комп’ютер встановив рекорд швидкості дії
Blue Origin демонструє технологію вертикальної посадки ракети New Glenn: відео