Телескоп James Webb картографував мільйони зір у галактиці Сигара

Галактика М82, або ж Сигара, — велика спіральна система, розташована відносно недалеко від нас. Ми бачимо її з ребра. Нещодавно космічний телескоп James Webb роздивився її як слід і зафіксував положення 16,5 млн окремих зір, склавши її мапу.

Галактика Сигара
Галактика Сигара. Джерело: www.sci.news

Галактика М82

М82, або NGC 3034, — досить велика галактика, розташована приблизно за 12 млн світлових років від нас у напрямку сузір’я Великої Ведмедиці. За космічними мірками це зовсім поруч. Це спіральна галактика, однак ми бачимо її з ребра, тому в телескоп вона має вигляд видовженої плями.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Саме за таку форму галактику М82 називають Сигарою. Її відкрив ще 1774 року німецький астроном Йоган Боде, але тривалий час вона лишалася тільки крихітною світлою плямою. Лише у ХХ столітті науковці дізналися, що її діаметр становить 40 тис. св. років, тобто вона менша за Чумацький Шлях, але її все ще можна назвати великою.

Особливою галактику М82 робить незвично високий темп зореутворення. За рік у ній із газопилових хмар утворюється приблизно вдесятеро більше нових зір, ніж у нашій Галактиці. І ось тепер, за повідомленням сайту www.sci.news, її докладне дослідження таки відбулося.

16,5 мільйона зір

Високий темп зореутворення разом з орієнтацією робить галактику Сигара чудовим об’єктом для вивчення еволюції подібних систем. Адже можна роздивитися усе, що треба. Необхідний лише достатньо потужний інструмент. І він у науковців нарешті знайшовся.

Космічний телескоп James Webb вдивився у галактику Сигара і зафіксував положення, а також фізичні характеристики приблизно 16,5 млн зір. Крім того, він зміг відстежити рух різних видів газу. Завдяки цьому науковці склали загальну картину того, що там відбувається, і вона неабияк їх здивувала.

Річ у тім, що цей самий газ вже зараз вивергається над площиною галактики. А в майбутньому цей процес може стати набагато сильнішим. І якщо це станеться, то для утворення нових світил його залишиться дуже мало. І це означає, що те бурхливе зореутворення, яке ми спостерігаємо зараз, може припинитися дуже скоро і несподівано.

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних точок
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу