Вчені з’ясували, що поблизу від струменя, що виходить із чорної діри в центрі галактики М87, є незвично багато нових зір. Ці явища виникають, коли на білий карлик падає багато матеріалу із зорі-компаньйона.
Струмінь із чорної діри та нові зорі
Надмасивна чорна діра в центрі галактики М87 продовжує породжувати сенсації. Кілька років тому вона стала першим подібним об’єктом, зображення якого вдалося отримати астрономам. Нещодавно, вивчаючи струмінь, який виходить з її полюса, вони визначили, що чорна діра обертається.
Нове відкриття також пов’язане з цим потоком речовини, який виникає через те, що надмасивна чорна діра не може «проковтнути». Вчені використали дані двох незалежних досліджень телескопа Hubble для того, аби знайти у ній нові зорі. Їх виявилося 135.
Нові зорі — це потужні вибухи, які виникають на білих карликах, що входять до складу тісних подвійних систем. Їхня гравітація відтягує частину матеріалу із зір-компаньйонів і він утворює навколо них нову оболонку, яка після досягнення певної маси спалахує. Білий карлик при цьому не руйнується, і все повторюється знову.
У випадку з галактикою М87 незвичним є те, що дуже значна кількість нових зір у ній розташовані поблизу від струменя, який виходить із надмасивної чорної діри. Ці два явища не мають бути пов’язаними між собою, проте вірогідність того, що білі карлики вишикувалися вздовж однієї лінії, становить лише 0,3 відсотка.
Через що нові утворюються саме в цьому районі
Хоча релятивістський струмінь, що виходить з чорної діри й тягнеться на 5000 св. років, і є надзвичайно потужним явищем, вчені не впевнені, як він може вплинути на появу нових. В одній із теорій він нагріває подвійні системи на своєму шляху, і це полегшує перетікання речовини на білі карлики. Внаслідок цього спалахи мають відбуватися частіше.
Проте у вчених є серйозні сумніви у реальності такого сценарію. Адже енергія струменя невелика, а зорі — маленькі. Тож передавання ним достатньої кількості тепла здається вкрай малоймовірним. Також достатньо сумнівною є теорія, згідно з якою потік речовини прискорює зореутворення. Подвійних систем стає більше.
Така можливість передбачена теорією і підтверджується деякими спостереженнями. Однак у цьому випадку має спостерігатися підвищена кількість нових з іншого боку галактики М87, а цього наразі неможливо підтвердити.
Тож вчені розглянули ще кілька варіантів. Можливо, наприклад, ударні хвилі джета об’єднують газ і пил, коли він рухається крізь галактику, утворюючи хмари міжзоряного середовища. Коли одна із цих хмар досягне подвійної зоряної системи, це збільшить швидкість накопичення матеріалу, запустивши нову. Подібним чином ударна хвиля також може нагріти зорю (ефективніше, ніж випромінювання саме по собі), збільшуючи швидкість масопередавання.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
