Стародавні мікроорганізми на Марсі краще шукати у кризі

Пошук решток стародавніх мікроорганізмів на Марсі — непроста річ. Адже радіація за десятки мільйонів років могла повністю знищити навіть їхні сліди. Однак, як показали нещодавні експерименти, у чистій кризі вони могли б непогано зберегтися.

Крига, що ховається під піском на Марсі
Крига, що ховається під піском на Марсі. Джерело: NASA / JPL-Caltech / University of Arizona / Texas A&M University

Мікроби на Марсі

Марс — це планета, на якій колись могло існувати життя. Знайти його зовсім непросто. Однак науковці з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA та Університету штату Пенсильванія нещодавно провели дослідження і тепер знають, де треба шукати.

Проблема полягає у несприятливих умовах, які існували на Марсі протягом мільйонів років: відсутність кисню, рідкої води, холод. Однак найгірше за все — радіація, здатна зруйнувати не тільки білкові стінки клітин, а й самі молекули, які в них містяться.

Проте, як показав нещодавній експеримент, мікроорганізми, подібні до E. coli, можуть зберегтися у кризі впродовж 50 млн років. Або принаймні від них можуть лишитися складні органічні сполуки, які легко виявити.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Результати експериментів

Щоб перевірити своє припущення, дослідники виготовили два типи зразків, які містили E. coli, вона ж кишкова паличка. Перші являли собою чисту кригу, другі — бруд, який містив 10 % замерзлої води. Обидва типи зразків вміщували у камеру гамма-випромінювання у Центрі радіаційної науки та інженерії Університету штату Пенсильванія. Сама камера була охолоджена до -60°С, щоб імітувати умови на Марсі.

Звичайно, вчені не могли чекати 50 млн років. Проте вони могли впродовж певного часу забезпечити значно більшу, ніж на Марсі, інтенсивність випромінювання, і таким чином зразки отримували відповідну дозу радіації. Після цього їх досліджували.

Експерименти показали, що в тих зразках, які містили тільки 10 % криги, органічні структури повністю руйнувалися. А ось у зразках із чистої криги E. coli могла б на Марсі зберігатися достатньо довго. І це цікавий варіант.

Річ у тім, що насправді на четвертій від Сонця планеті вистачає формацій, які значно молодші за ці 50 млн років. І там цілком могло б зберегтися життя. Проблема лиш у тім, що вони переважно складаються зі скріпленого кригою бруду. А для того, аби знайти чисту кригу, треба закопатися глибоко під поверхню. Але все одно це — гарний результат.

Ці дослідження дають надію і для пошуків життя за межами Марса. На супутнику Юпітера Європі чистої криги значно більше. А це означає, що зразки життя з її підлідного океану можуть зберігатися там сотні мільйонів років.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних точок
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу