Проксима Центавра b — найближча до нас екзопланета. Але вона не є транзитною, тому безпосередньо її ми не бачимо. Проте вчені впевнені, що новий Надзвичайно великий телескоп все ж зможе дізнатися про неї дещо цікаве.
Проксима Центавра b
Надзвичайно великий телескоп або ж ELT — це новий, неймовірно потужний телескоп, який зараз будується в Чилі. Його мають ввести в експлуатацію вже 2025 року. А науковці вже знайшли для нього чимало завдань. Зокрема, очікується, що він зможе вивчити Проксиму Центавра b.
Проксима Центавра b — найближча до Землі екзопланета. Це планета земної маси, що розташована у придатній для життя зоні червоного карлика всього за 4 світлових роки від Землі. Вона отримує близько 65% енергії, яку Земля отримує від Сонця, і, залежно від її еволюційної історії, може мати океани води та атмосферу, багату на кисень.
Наш найближчий сусід може виявитися прихистком для життя або ж бути сухою скелею, але, у будь-якому випадку, він є чудовою ціллю для пошуку інопланетного життя. Проте із цим є певні труднощі. Річ у тім, що наші звичайні методи виявлення біомаркерів не спрацюють на Проксимі Центавра b.
Річ у тім, що Проксима Центавра b не є транзитною планетою. Вона була відкрита іншим методом, відомим як доплерівська спектроскопія. Коли ми дивимося на світло від найближчої до нас зорі, то бачимо, що її спектр із часом дещо змінюється — випромінювання зсувається в «червону» та «синю» області. Гравітаційне тяжіння Проксими Центавра b змушує світило злегка коливатися. Отже, ми знаємо, що екзопланета там є, і маємо гарне уявлення про її розмір і масу, але оскільки вона не проходить повз свою зорю, ми не можемо спостерігати спектр поглинання її атмосфери.
Новий спосіб виявлення спектра екзопланет
Нове дослідження стверджує, що є інший спосіб знайти життя, використовуючи відбиття зоряного світла від атмосфери планети. В принципі, ідея проста. Замість того, щоб шукати світло, яке проходить безпосередньо через атмосферу, шукайте світло, яке від неї відбивається. Ми робили це для таких планет, як Марс, і зовнішніх планет, які не проходять через Сонце, тож можемо зробити це і для екзопланет.
Проблема полягає в тому, що відбите зоряне світло від планети — крихітне у порівнянні з сяйвом самої зорі. Тому астрономи використовували маски, щоб заблокувати центральний блиск світила і побачити планети. Вчені робили це, щоб безпосередньо спостерігати великі газові планети, що обертаються навколо зір, але не світи розміром із Землю.
У своїй науковій роботі автори розглядають потенціал Надзвичайно великого телескопа (ELT), який зараз будується на півночі Чилі. Зокрема, вони розглядають монолітний оптичний і ближній інфрачервоний інтегральний спектрограф з високою кутовою роздільною здатністю (HARMONI), який зможе фіксувати спектри з високою роздільною здатністю на телескопі. Команда змоделювала спостереження Проксими Центавра, використовуючи ефект маскування для захоплення світла екзопланети.
Конфігурацію телескопа ELT можна змінити таким чином, щоб мати можливість вивчати атмосферу Проксими Центавра b. Йдеться не просто про те, щоб зробити маску меншою, оскільки це дозволило б більшій кількості зоряного світла потрапляти на ELT. Замість цього команда пропонує провести детальне моделювання, щоб оптимізувати конструкцію для пошуку життя в найближчій до нас планетній системі.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
