Супутник HOTSAT-1 вимірює температуру Землі з безпрецедентною точністю

Нещодавно запущений супутник HOTSAT-1 зробив тепловізійні знімки з космосу, які показують температуру поверхні планети з небаченою раніше деталізацією. Він може показувати різницю температур з роздільною здатністю до 10 метрів, повідомляє Space.

Гарячі термальні точки в Лас-Вегасі, насичені помаранчеві кольори є автостоянками
Гарячі термальні точки в Лас-Вегасі. Насиченими помаранчевими кольорами позначені автостоянки

Камера також може знімати короткі відеопослідовності. Одна з них показує тепловий слід потяга, що проїжджає через Чикаго. На одному зі знімків, зроблених HOTSAT-1, видно тепловий слід лісової пожежі, що охопила північно-західні території Канади в червні 2023 року, і є надія, що ці дані допоможуть пожежникам стежити за тим, як вогонь просувається ландшафтом.

Оператором HOTSAT-1 є британська компанія SatVu, яка планує запустити ще сім космічних апаратів, що не лише збільшить обсяг даних, а й дозволить швидше виявляти теплові зміни на місці події.

HOTSAT-1
Це зображення HOTSAT-1 від 27 липня показує активні лісові пожежі на північно-західних територіях Канади

«Тепловізійну зйомку вже десятиліттями здійснюють такі наукові місії, як NASA’s Landsat і європейські супутники Sentinel. Але ці апарати збирають теплові дані лише з дуже грубою роздільною здатністю — 100 м, 500 м або 1000 м. Не було жодної комерційної місії, яка б збирала дані з роздільною здатністю нижче 10 метрів у тепловому спектрі», — каже головний технічний директор і співзасновник компанії SatVu Тобіас Рейніке.

Трубопровідне перехрестя світу
«Трубопровідне перехрестя світу» в Оклахомі, що має десятки резервуарів для зберігання нафти, які тут видно як круглі плями

Аналіз різниці температур на поверхні Землі у високій роздільній здатності допоможе містобудівельникам краще зрозуміти, як тепло випромінюється з доріг, будівель та промислових зон. Очікується, що це призведе до створення більш енергоефективної інфраструктури для боротьби зі зміною клімату.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Переваги та недоліки HOTSAT-1

Більшість супутників спостерігають Землю у видимому світлі, тобто в тих самих довжинах хвиль, які людина бачить своїми очима. Супутник HOTSAT-1 виявляє тепло, яке, по суті, є інфрачервоним світлом, що має набагато більшу довжину хвилі, але це створює певні труднощі.

Гавань в Дарвіні, Австралія
Гавань у Дарвіні, Австралія

«Вам потрібна повільна витримка. Фактично — довша експозиція. Оскільки наші супутники подорожують у космосі зі швидкістю 7 км/с, ми повинні мати можливість ретельно спрямовувати апарат, інакше зображення будуть розмитими», — розповідає Рейнеке в інтерв’ю Space.

HOTSAT-1 стартував у космос в червні 2023 року на борту ракети SpaceX Falcon 9. Космічний апарат у вигляді куба з розмірами 1х1х1 м рухається полярною орбітою, що дозволяє йому бачити кожну точку на Землі приблизно в один і той же час щодня. SatVu, яка наразі залучила 37,1 млн доларів венчурного капіталу, сподівається запустити свій другий супутник приблизно через рік. Зрештою, компанія передбачає групу з 8–10 супутників, які дозволять вченим, містобудівельникам та іншим особам детально відстежувати, як температура на поверхні планети змінюється щодня.

Раніше ми повідомляли про те, що літо 2023 року виявилося найспекотнішим в історії Землі.

За матеріалами space.com.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Кристали солі можуть містити підказки про життя під льодом Енцелада
Дві гігантські чорні діри можуть зіткнутися вже за 100 років
Зонд програми ExoMars 10 років працює на орбіті Марса
Помилка в розрахунках: планети Сонячної системи загинуть раніше
Що відбувається з геномом людини в невагомості
Рослини змінюють активність генів за лічені хвилини після потрапляння у невагомість
Космічні паразити: супутники Starlink та OneWeb засліплюють радіоастрономію
Астрофізик Сергій Осіпов розповість школярам, як досліджують Сонце
Спектри SPHEREx виявили слабкі місця моделей коричневих карликів
Земна мантія «дихала» киснем ще 3 млрд років тому