Два рої різноманітного космічного каміння, званого троянськими астероїдами, постійно подорожують навколо нашого світила в точках Лагранжа L₄ та L₅: один — попереду газового гіганта Юпітера, а інший — позаду. Гравітація Сонця та Юпітера фактично «замкнули» їх на цій майже постійній орбіті. Це основна причина, через яку троянські астероїди ніколи не впадуть на Землю. А отже, ми не маємо зразків цих далеких, але таких загадкових об’єктів.
Планетологів дуже цікавить історія троянців. Вони підозрюють, що ці крижані скелі є стародавніми реліквіями, що збереглися з часів формування нашої Сонячної системи близько 4 млрд років тому. Якщо це так, то трояці — це будівельні блоки планет. Вони можуть допомогти нам розповісти, як виникла Земля та інші планети.
«Щоб дізнатися про ранній період формування Землі, ми маємо вивчити ці давні космічні об’єкти», — заявив планетолог Хел Левісон, який очолює безпрецедентну місію дослідження троянців.
Місія Lucy
Місія, названа Lucy на честь стародавніх останків скам’янілого людського скелета, за свою 12-річну історію відвідає шість різних троянських астероїдів. Вона була запущена у 2021 році. Наразі апарат перебуває на шляху до своєї мети. Він не братиме зразки речовини, але пролетить поряд з об’єктами. Загалом місія спостерігатиме за скелями за допомогою безлічі різних камер.
Потужні камери Люсі, зокрема спектрометр, допоможуть детально розглянути, з чого складаються астероїди, вивчатимуть їхній склад, історію поверхневих порід, вимірюватимуть масу. Вчені-планетологи вже знають, що деякі з них мають темно-червоний колір і нагадують надзвичайно далекі об’єкти, виявлені на задвірках Сонячної системи, за межами Нептуна.
Загадки троянців
Lucy допоможе розгадати загадку, як первісне каміння ранньої Сонячної системи опинилося в гравітаційній пастці на орбіті Юпітера. Провідна теорія полягає в тому, що на ранніх етапах еволюції Юпітер, Сатурн, Нептун і Уран були ближче до Сонця, ніж зараз. Тим часом дрібніші крижані об’єкти — троянці — сформувалися за межами планет у зовнішніх областях нашої планетної системи.
Але приблизно через 880 млн років після утворення Сонячної системи вона зазнала драматичних змін з причин, які досі не вивчені. За словами Левісона, орбіти великих планет стали дуже нестабільними, й вони віддалилися від Сонця. Це дозволило троянцям наблизитися до найбільш масивного Юпітера. Відтоді вони кружляють поблизу нього. Вважається, що вони є незайманими залишками протопланетного диску, що з’явилися мільярди років тому. І саме це робить їх такими цінними.
Нагадаємо, що раніше зонд Lucy відобразив місячне затемнення з відстані 100 млн км.
За матеріалами Mashable
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
