Колись спектроскопічні дослідження показали, що екзопланета GJ504b вкрита рожевим туманом. Проте відтоді науковці так і не змогли дізнатися про неї більше. Однак тепер за допомогою космічного телескопа James Webb їм вдалося виявити сольові хмари на цьому стародавньому і дуже холодному світі.
Загадка Рожевої планети
Вчені з Північно-Західного університету США нещодавно опублікували дослідження так званої Рожевої планети, яке містить нові цікаві дані про її зовнішній вигляд. Водночас від часу оголошення про відкриття GJ 504 b у 2013 році астрономи досі не можуть остаточно визначити її природу: чи є цей об’єкт справді газовим гігантом, чи все ж коричневим карликом, що обертається навколо зорі в сузір’ї Діви.
Власне, сумніви щодо природи об’єкта, розташованого на відстані 57 св. років від нас, викликає його маса, що у 25 разів перевищує юпітеріанську. Науковці просто не знають точно, що собою має являти подібний об’єкт. Теоретично він все ж має бути коричневим карликом. Проте його температура складає не 1000 К, як зазвичай буває із подібними «недозорями», а лише 500 К.
Якщо GJ504b і коричневий карлик, то дуже старий і рекордно холодний для свого класу. Його вік становить від 2,5 до 4 млрд років. Проте щось іще, крім того, що він вкутаний рожевим туманом, про цей об’єкт дізнатися так і не вдалося. Наземні телескопи просто не могли всі ці роки зробити якісну спектрографію. GJ504b часто називають «рожевою планетою» через характерний пурпуровий відтінок на оброблених інфрачервоних знімках.
Дані James Webb
Дослідники вирішили підключити космічний телескоп James Webb. Його сесія тривала не цілу ніч, як у попередніх спробах вивчити GJ504b, а лише пару годин. І попри це йому вдалося визначити її хімічний склад. Виявилося, що Рожева планета складається з водяної пари, метану, діоксиду вуглецю, аміаку та низки інших речовин.
Саме цього науковці й очікували. Проте на спектрограмах виявилося дещо, що вони не могли пояснити. Усе стало на свої місця лише після того, як дослідники припустили, що йдеться про солі різних речовин, присутні в атмосфері. Спостереження найкраще узгоджуються з існуванням хмар із конденсованих солей. За таких умов вони можуть утворювати справжні хмари, які перебувають у її верхніх шарах.
Тепер науковці прагнуть застосувати подібну методику для дослідження інших об’єктів, що розташовані на межі між газовими гігантами та коричневими карликами. Адже, наприклад, на Юпітері також утворюються хмари з твердих сполук — аміачної криги. Цілком можливо, що на масивніших планетах вони складаються вже з інших речовин.
За матеріалами phys.org
