Рідкісна змінна зоря змішаного типу

Астрономи дослідили подвійну зорю HD 149834. Вони дійшли висновку, що у ній поєднуються одразу кілька типів змінності. Компоненти, що її складають, рівномірно пульсують, змінюють форму та затьмарюють один одного.

Подвійна перемінна зоря у скупченні
Подвійна змінна зоря у скупченні. Джерело: cosmosmagazine.com

Дивовижна змінна зоря HD 149834

Зорі, що змінюють свою яскравість, можуть це робити з кількох різних причин. На деяких із них відбуваються спалахи, подібні до сонячних. Деякі, навпаки, вкриваються темними плямами. Ще один тип являє собою подвійні системи, у яких компоненти періодично закривають один одного від нас. А ось зоря HD 149834 у скупченні NGC 6193 змінює свою світність одразу з кількох причин.

Астрономи, які нещодавно опублікували статтю у The Astrophysical Journal, присвячену цій зорі, стверджують, що вона є подвійною та складається з двох досить яскравих світил класу О і В. Їхня загальна маса майже у 10 разів перевищує сонячну. При цьому змінність цієї системи не можна пояснити якимось одним фактором, тому астрономи створили її модель.

Зорі, що складають пару HD 149834, обертаються таким чином, що періодично затьмарюють одна одну від нас. Це так званий затемнювано-змінний тип, до якого належить, наприклад, Алголь (β Персея). Але при цьому кожне зі світил, що складають цю пару, також є змінною зорею, коливання блиску якої визначається пульсацією.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Пульсуючі змінні зорі

Цікавим у HD 149834 є те, що в обох компонентів системи пульсації відбуваються по-різному. Більша із зір належить до змінних типу β Цефея. Це означає, що її змінність пов’язана з регулярною зміною радіусу, яка відбувається усього за кілька годин. Тобто світило то збільшується у розмірах, то зменшується.

Друга зоря належить до іншого типу — повільно пульсуючих класу В. Зазвичай блиск таких об’єктів змінюється з періодом у кілька десятків годин. При цьому, на відміну від попереднього типу, їхня пульсація нерівномірна. Світило не стільки змінює об’єм, скільки форму, стискаючись в одному напрямку та видовжуючись в іншому.

Але й це ще не все. Дані спостережень космічного рентгенівського телескопа Chandra дають підстави передбачати, що на поверхні світил, що утворюють систему, відбуваються потужні спалахи та рух темних плям. Тобто механізмів зміни світності у HD 149834 може виявитися ще більше.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів