Два супутники з різними завданнями вирушать на орбіту на одній ракеті. Старт запланований на 15 вересня о 4 годині 21 хвилині за київським часом з космодрому у Французькій Гвіані. Перший апарат — FLEX — вимірюватиме слабке світіння рослин під час фотосинтезу. Другий — Sentinel-3C — продовжить спостереження за океанами, суходолом, льодом і атмосферою.
Слабке світіння рослин
Під час фотосинтезу листя випромінює світло, якого не бачить людське око. Це явище називають сонячно-індукованою флуоресценцією хлорофілу. Його яскравість становить приблизно від одного до двох відсотків сонячного випромінювання, що відбивається від рослинності.
Виміряти такий сигнал з орбіти заважає не брак чутливості апаратури, а набагато яскравіше відбите світло, на тлі якого він стає менш помітним. Виділяти флуоресценцію доводиться у вузьких ділянках спектра поблизу ліній поглинання. Що дрібніша ділянка поверхні під об’єктивом, то менше фотонів потрапляє на детектор.
Перші супутникові вимірювання давали дуже грубу картинку. Просторова роздільна здатність приладу TROPOMI, з якого починалися супутникові вимірювання флуоресценції, становить 7 х 3,5 км, тобто все дрібніше за цей розмір зливається в одне усереднене значення. Новий спектрометр на борту FLEX даватиме карти з кроком 300 х 300 м.
Новий супутник FLEX
Супутник FLEX важить близько 400 кг. Працюватиме він на сонячно-синхронній орбіті висотою 814 км, а повний цикл спостережень повторюватиметься кожні 27 діб. Розрахунковий термін місії становить три з половиною роки плюс приблизно квартал на введення в експлуатацію, чого вистачить щонайменше на три сезонні цикли рослинності в обох півкулях.
Слабкий сигнал вимірюватимуть зображувальним спектрометром флуоресценції (FLORIS) виробництва італійського аерокосмічного концерну Leonardo. Головним підрядником є французький підрозділ Thales Alenia Space, спільного підприємства Thales і тієї ж Leonardo, а вартість його контракту з ESA сягнула близько 150 млн євро. За даними ESA, FLEX працюватиме в парі з одним із супутників Sentinel-3, який вже перебуває на орбіті, а не з Sentinel-3C, з яким його запускають.
Поповнення серії Sentinel-3
Маса Sentinel-3C становить близько 1150 кг разом зі 130 кг палива. Розрахований він на сім років, а запасу витратних матеріалів на борту вистачить приблизно на дванадцять.
Набором приладів вимірюють температуру і колір поверхні океану, висоту хвиль, стан суходолу та льоду. Рівень моря визначають радіолокаційним висотоміром, а дані мікрохвильового радіометра поруч усувають вплив водяної пари в атмосфері.
Два попередні супутники серії вивели на орбіту у 2016 і 2018 роках. Вони працюють у парі, рознесені приблизно на 140° в одній орбітальній площині. Новий апарат вводитимуть у дію поступово, щоб згодом замінити найстаріший із них, бо той уже вичерпує початковий ресурс.
Ракета і подвійний вантаж
Ракета підіймає на орбіту до 2300 кг корисного вантажу, а на стартовому столі важить 210 тонн. Перші три ступені працюють на твердому паливі. За точність виведення відповідає четвертий ступінь на рідкому.
Щоб розмістити обидва супутники під обтічником, FLEX помістили в нижню частину додаткового адаптера Vespa. Sentinel-3C закріпили зверху, тому він відокремиться першим.
Політ номер VV30 стане шостим після аварії у грудні 2022 року, яку спричинив збій другого ступеня Zefiro 40. Повернення до стартів відбулося у грудні 2024 року і відтоді всі п’ять пусків пройшли успішно. Оператором цього разу виступає італійська Avio, головний підрядник програми.
Дані Copernicus в Україні
Знімками з супутників Sentinel, тобто тієї самої програми Copernicus, до якої належить і Sentinel-3C, українські дослідники користуються не перший рік. Угоду про участь України в окремих компонентах космічної програми ЄС підписали 9 квітня 2025 року, як повідомляла Єврокомісія. Вона охоплює Copernicus, а також напрями космічної погоди та навколоземних об’єктів.
Наскільки корисні такі знімки, показує робота науковців Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського у співпраці з Об’єднаним дослідницьким центром Єврокомісії та Світовим банком. За матеріалами Sentinel-1 і Sentinel-2 з 2016 по 2024 рік територію країни розділили на 19 класів землекористування, серед яких окремо виділені незасіяні ділянки. Результати опубліковані в рецензованому журналі International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation. Це дослідження спирається на дані Copernicus.
Трансляція почнеться за пів години до старту, о 3 годині 50 хвилині за київським часом. Дивитися її можна на каналі ESA на YouTube та на ESA Web TV Two. Sentinel-3C відокремиться від ракети о 5 годині 21 хвилині, FLEX — о 6 годині 17 хвилині, а ефір завершиться о 6 годині 36 хвилині. Перших даних про флуоресценцію варто чекати приблизно за квартал, після введення апаратів в експлуатацію.
