Основна мета місії запущеного торік зонда Parker Solar Probe (PSP) полягає у дослідженні верхніх шарів сонячної атмосфери. Втім, як це часто буває в науці, за наявності відповідних можливостей вчені також використовують інструменти апарата для вирішення інших завдань. Зокрема, завдяки йому астрономи змогли отримати перше в історії зображення пилового хвоста астероїда Фаетон (3200 Phaethon).
Фаетон був відкритий у 1983 році. Він став першим в історії астероїдом, який виявили на знімках, зроблених космічним апаратом (інфрачервоною орбітальною обсерваторією IRAS). Шестикілометровий об’єкт відразу привернув увагу вчених своїми незвичайними орбітальними характеристиками. Річ у тім, що Фаетон рухається по дуже витягнутій орбіті, що перетинає орбіти всіх планет земної групи. Її перигелій знаходиться на відстані лише 21 млн км від сонячної поверхні.
Практично одразу ж після відкриття Фаетона астрономи запідозрили, що він якось пов’язаний з метеорним потоком Гемініди, який щорічно спостерігається у першій половині грудня (його максимум припадає на 13-14 грудня). Річ у тім, що елементи орбіти астероїда практично збігаються з орбітальними параметрами потоку. Було висунуто припущення, що Фаетон має протяжний пиловий хвіст. Щоразу, коли Земля проходить крізь нього, викинуті цим об’єктом частки пилу входять у земну атмосферу і спостерігаються як метеори потоку Гемінід.
Проте донедавна у вчених не було прямих доказів цієї гіпотези. Вивчення Фаетона серйозно ускладнювалося тим, що основну частину часу він знаходиться на небі близько до Сонця. Під час наземних спостережень астрономам жодного разу не вдалося помітити в астероїда ні коми, ні хвоста.
PSP поставив крапку у цьому питанні. У листопаді 2018 року Фаетон потрапив у поле зору його камери WISPR. Отримані зображення показали пиловий «струм», що тягнеться за астероїдом. Його ширина становить близько 100 тис. км, а довжина вимірюється мільйонами кілометрів. За попередніми оцінками вчених, загальна маса хвоста становить щонайменше мільярд тонн.
Раніше висловлювалися припущення, що Фаетон може бути виродженою кометою, що демонструє залишкову активність. Але за словами дослідників, ця версія не пояснює характеристики хвоста. Швидше за все, він утворився кілька тисяч років тому під час імпактної події. Варто зазначити, що під час проведених наприкінці 2017 року радарних спостережень астрономи виявили кілька великих кратерів на поверхні астероїда. Не виключено, що один з них з’явився внаслідок удару, після якого у «небесного каменя» завився пиловий хвіст.
За матеріалами https://www.nrl.navy.mil
