Панспермія — одна з популярних у сучасних медіа та навколонаукових колах теорія походження життя на Землі. У найбільш розповсюдженому викладенні вона стверджує, що останнє не виникло на нашій планеті, а було занесене з космосу. А ось із питанням про те, наскільки наукова ця теорія, варто розібратися окремо.
1. Звідки взялася теорія панспермії?
Слово «панспермія» у перекладі з грецької означає «все сім’я». Вигадали його ще у Стародавній Елладі, але активно почали використовувати науковці другої половини XIX — початку XX століття. Причиною цього став розвиток еволюційної теорії та палеонтології. Наука могла прослідкувати розвиток біологічного світу протягом сотень мільйонів років, але на питання, звідки взявся перший одноклітинний організм, з якого все почалося, відповіді не було.
Водночас вчені, зокрема шведський хімік і один із перших нобелівських лавреатів Сванте Арреніус, звернули увагу на виключну стійкість багатьох одноклітинних організмів. Вони запропонували назвати словом «панспермія» гіпотетичний процес перенесення в нові світи живих організмів, що якимось чином були викинуті в космос із власної планети, але не загинули.
Теорія панспермії ніколи не вважалася біологами мейнстримною через відсутність доказів, але добре пояснювала, звідки на Землі взялося життя, тож вона стала широко відомою.
2. Що таке абіогенез?
Абіогенез — це теорія, що пояснює, як життя все ж могло б виникнути на нашій планеті «самостійно». Відповідно до неї, жива клітина не є найменшою «цеглинкою життя», а біологічній еволюції передувала тривала хімічна. Під час неї утворювалися дедалі складніші органічні молекули, які поступово набували властивостей живих організмів.
Сама по собі теорія абіогенезу не заперечує панспермії. Однак вона дозволяє пояснити виникнення життя на нашій планеті без залучення космічних подорожей. Тому, якщо з’являться переконливі аргументи її правдивості, панспермія виявиться не дуже потрібною.
При цьому варто зауважити, що теорія абіогенезу станом на зараз суттєво неповна. Вчені відтворили переважну більшість процесів, які дозволили пройти шлях від простих сполук типу метану й аміаку до живої клітини, але деякі окремі його «сходинки» досі досліджуються.
3. Чи заперечує панспермія еволюцію?
Автори теорії панспермії створювали її в часи, коли ані про те, як влаштовані найменші елементи «живої матерії», ані про те, які умови існують за межами Сонячної системи, практично ніхто нічого не знав. Тому викладена вона була достатньо загально й у популярних інтерпретаціях часто набувала ознак псевдонауки.
Багато хто вважає, що теорія панспермії заперечує абіогенез. Хоча насправді вона просто дозволяє обійтися без нього. Дехто йде далі й каже, що занесення життя з космосу заперечує саму біологічну еволюцію. Походить це від нерозуміння того, що в цій теорії йдеться про деякі первинні дуже примітивні організми, а не про птахів, собак і людей, яких принесли з іншої планети. При цьому жодного факту, який можна однозначно трактувати як потрапляння на Землю з космосу хоч би вірусу, досі не знайдено. Усе живе на нашій планеті має родовід, який можна простежити в минуле.
4. Що таке життя?
Сучасні суперечки навколо теорії панспермії впираються у визначення того, що таке життя. Загалом його описують систему, яка обмежено взаємодіє з «неживим» світом (що практично не еволюціонує), та складається з окремих частинок, кожна з яких може відтворювати себе, хоч і з деякими відхиленнями. На ці відхилення діє відбір зовнішнім середовищем, внаслідок чого стає можливою еволюція.
Але річ у тім, що вказаним параметрам відповідають не лише одно- та багатоклітинні організми. Деякі рибонуклеїнові кислоти у певних умовах поводяться так само, хоча при цьому по своїй суті є простими молекулами. Та й поліароматичні вуглеводні теж здатні до чогось подібного. Отже, де саме проходить межа між живим і неживим, наразі ніхто точно сказати не може.
5. Чи можна об’єднати абіогенез та панспермію?
Ситуацію з панспермією додатково заплутують спектроскопічні дослідження різних куточків Галактики. Вони показують, що в ній не просто присутні органічні речовини — насправді їх багато і вони достатньо складні. У деяких місцях виявлені навіть амінокислоти та поліциклічні вуглеводні. Багато фактів указує на те, що принаймні деякі реакції синтезу органічних речовин можуть відбуватися безпосередньо в космосі.
А це означає, що деякі «цеглинки життя» дійсно можуть утворюватися, наприклад, у протопланетних дисках, а потім випадати на планети. Наскільки далеко здатні заходити ці реакції — наразі невідомо. Але очевидно, що зараз треба говорити не про протиставлення панспермії й абіогенезу, а про їхній синтез.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
