Мала Ведмедиця — одне з найвідоміших сузір’їв на нашому небі. Причина цього полягає у її найяскравішій зорі, яка називається Полярною. Вона відома тим, що поблизу від неї розташований північний полюс світу, а значить, за нею легко визначити напрямок на північ. Але на цьому цікаві факти про Малий Віз, як цю групу зір ще називають, не закінчуються.
1. Як знайти Малу Ведмедицю?
Усі знають, що на кінці довгого «хвоста» сузір’я Малої Ведмедиці розташована Полярна зоря. Саме її зазвичай пропонують шукати за допомогою значно помітнішої Великої Ведмедиці. Дві крайні зорі її «ковша» вказують саме на зорю, що лежить поблизу північного полюса небесної сфери.
Проте якщо ви спостерігаєте за зоряним небом біля свого дому чи у знайомій вам місцевості, де напрямки на різні сторони світу вам добре відомі, в цьому немає жодної потреби — достатньо просто подивитися на північ. Яка б пора року та яка б година не була, «ківш» Малої Ведмедиці буде там. На відміну від решти зір, він не мандрує небосхилом і не ховається за горизонтом, а лише крутиться навколо Полярної зорі. Головне, аби небо не було закрите хмарами.
2. Чи справді α Малої Ведмедиці — Полярна зоря?
α Малої Ведмедиці — найяскравіша зоря цього сузір’я. Слово «полярна», яким її позначають, прямо вказує, що вона розташована біля північного полюса світу. Однак це власна назва, закріплена саме за цим світилом. Проте через прецесію осі обертання Землі положення полюса світу весь час повільно змінюється.
Відповідно, найближча до нього зоря також змінюється. α Малої Ведмедиці стала нею лише у 1100 році, А до початку нашої ери протягом 2000 років найближчою до північного полюса світу була β Малої Ведмедиці (Кохаб) — «нижня» з тих двох, що утворюють передню частину «ковша» Малої Ведмедиці.
3. Скільки зір у «ковші» Малої Ведмедиці?
Найяскравіші зорі Малої Ведмедиці, як і Великої, формують фігуру, в якій можна побачити чотирикутник, від якого тягнеться вбік коротенький ланцюжок. Це астеризм «Малий ківш». Він зовсім невеликий, тому здається, що зорі в ньому розташовані близько одна до одної. Хоча насправді у просторі відстані між ними дуже великі.
Загалом у Малому ковші сім світил. Їхні назви: Полярна, Кохаб, Феркад, Їльдун, Уроделус, Аліф-аль-Фаркадін і Анвар-аль-Фаркадін.
4. Чим цікава Мала Ведмедиця для радіоастрономів?
Як і решта сузір’їв, Мала Ведмедиця — це не лише сім найяскравіших зір, а й усі об’єкти на певній ділянці неба. І серед них чимало таких, що випромінюють у різних частинах електромагнітного спектра, не видимих людським оком. Найцікавішим, мабуть, є нейтронна зоря 1RXS J141256.0+79220, що має неофіційну назву «Кальвера». Відстань до неї становить від 625 до 1000 світлових років. Тож це один із найближчих до нас подібних об’єктів.
Кальвера цікава тим, що не є пульсаром. Вона ще дуже молода: її вік становить лише кілька мільйонів років. Але в неї вже є періодичні зміни радіосигналу. З часом вона охолоне та перетвориться на звичайний об’єкт цього типу.
5. Яка зоря Малої Ведмедиці є найближчою до нас?
Як і в усіх інших сузір’ях, зорі у Малій Ведмедиці перебувають на різній відстані від спостерігача. Проте на питання, яка з них до нас найближча, відповісти нескладно. Це зовсім не Полярна і не одна з тих, що формують «ківш».
Коричневий карлик WISE 1506+7027 настільки тьмяний, що розгледіти його неозброєним оком чи навіть у досить потужний телескоп просто неможливо. Відстань до нього складає лише 11 світлових років. Проте вперше його виявили 2011 року завдяки інфрачервоному огляду неба WISE.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
