Європейська космічна агенція (ESA) оголосила про справжнє «космічне диво»: інженерам вдалося відновити зв’язок із супутником місії Proba-3. Апарат вважався втраченим понад місяць, дрейфуючи в безмовному режимі на висоті 60 тис. кілометрів над Землею.
Директор ESA Йозеф Ашбахер офіційно підтвердив, що після тижнів тривоги екіпаж наземного управління в Іспанії зміг «реанімувати» систему. Ця подія стала величезним полегшенням для наукової спільноти, адже на кону стояв унікальний експеримент із вивчення сонячної корони.
Як працює Proba-3
Місія Proba-3, запущена у 2024 році, — це справжній технологічний балет. Вона складається з двох космічних апаратів, які мають літати у надточній формації:
- Перший супутник несе на собі 1,4-метровий захисний екран. Він виконує роль штучного Місяця, блокуючи пряме сонячне світло.
- Другий супутник обладнаний коронографом, він ховається в тіні свого близнюка, щоб спостерігати за слабким сяйвом зовнішньої атмосфери Сонця (корони).
Корона зазвичай невидима через високу яскравість зорі. На Землі ми бачимо її лише під час повних затемнень, які тривають лічені хвилини. Proba-3 має забезпечувати науковцям «вічне затемнення» тривалістю по 10–12 годин на тиждень.
Криза 14 лютого
Катастрофа сталася 14 лютого 2026 року. Через збій у системі орієнтації супутник із коронографом відвернувся від Сонця. Це запустило фатальну ланцюгову реакцію: сонячні панелі перестали отримувати енергію, батареї розрядилися, й апарат перейшов у «безпечний режим».
Супутник почав безконтрольно обертатися в порожнечі. Його «близнюк» із захисним щитом весь цей час залишався поруч, безпорадно спостерігаючи за некерованим напарником. Проте саме це хаотичне обертання стало ключем до порятунку.
У ніч на четвер іспанська команда помітила, що під час чергового обертання промені світла на мить потрапили на сонячні панелі «мертвого» апарата. Цієї мізерної порції енергії вистачило, щоб на частинку секунди «оживити» передавач. Фахівці скористалися цим коротким вікном, щоб надіслати команди на стабілізацію.
Що далі?
Наразі сонячні панелі супутника знову спрямовані до зорі, а акумулятори активно заряджаються. Попереду — тривалий процес тестування інструментів, щоб зрозуміти, чи не пошкодили холод і розрядка чутливий коронограф.
«Новина про відновлення зв’язку — це неймовірне полегшення!» — прокоментував керівник місії Даміен Галано.
Якщо нічого не завадить, науковці зможуть продовжити дослідження зовнішньої атмосфери Сонця. Корона залишається однією з найбільших таємниць астрофізики, адже вона значно гарячіша за саму поверхню Сонця і саме в ній зароджуються потужні сонячні вітри, що впливають на електроніку та зв’язок на Землі.
Раніше ми повідомляли про те, як мертвий супутник раптово прокинувся після 60 років у космосі.
За матеріалами Phys.org
