Нове дослідження показує, що уявлення про те, що багато планет, які обертаються навколо червоних карликів, повністю втрачають свою воду, не зовсім відповідає дійсності. Моделі, на яких воно засновується, не враховували випромінювання тепла.
Планети червоних карликів
Команда астрофізиків з Університету Бордо та астрономічної обсерваторії Університету Женеви опублікувала дослідження щодо придатності до життя кам’яних планет у системах червоних карликів. Ця проблема складається з низки питань, і вчені регулярно публікують статті, присвячені тим чи іншим із них.
Теперішнє дослідження стосується питання про випаровування води у початковий період існування таких світів. Червоні карлики — це достатньо невеликі зорі, й для того, аби температура на поверхні їхніх планет дозволяла існувати воді, вони мають перебувати достатньо близько до світила.
Однак світимість червоних карликів сильно змінюється протягом часу їхнього існування. Дуже часто у перші мільярди років вона на десятки відсотків вища за ту, що вони мають пізніше. Тож у цей час землеподібні планети, які повинні б були мати океани з рідкої води, нагріваються занадто сильно.
Як наслідок, вода інтенсивно випаровується з їхньої поверхні та порід і потрапляє до атмосфери. Там вона розділяється на кисень та водень, які під дією інтенсивного опромінення губляться у космосі. З цього багато хто робить висновок, що планети червоних карликів, які теоретично могли б підтримувати життя, насправді до нього непридатні.
Що вберігає воду від випаровування?
У новому дослідженні автори підкреслюють, що ці твердження базуються на хибних ідеях. Справді, на початку свого існування червоні карлики мають підвищену світимість. І це дійсно може випарувати значну частину води. Однак будь-яке нагріте тіло має випромінювати енергію, і планети не є винятком.
Значна частина надлишкового тепла має втрачатися, і цей факт у попередніх моделях не враховувався. Дослідники створили нові моделі, й вони показали, що втрати водню та кисню у перші мільярди років існування планет червоних карликів не будуть такими катастрофічними.
Щобільше, час нагріву гірських порід насправді має бути значно меншим і вода з них просто не встигне випаруватися. Отже, після того, як світимість зорі зменшиться, водень та кисень в атмосфері зможуть знову об’єднатися у воду, яка випаде дощем на поверхню й утворить океани.
Дослідницька група припускає, що якщо їхня нова теорія підтвердиться, можливо, доведеться переглянути деякі теорії формування планет, наприклад, теорію еволюції Венери. Вона також може повернутися до деяких екзопланет, які були виключені як можливі гавані життя.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine