NASA опублікувала серію знімків, зроблених камерою ShadowCam, встановленою на зонді «Данурі». Вони демонструють ділянки південного полюса Місяця, які до цього ніколи не бачило людське око.
Зона вічної темряви
Південний полюс Місяця є пріоритетною метою як для програми Artemis, так і для місячних програм інших країн. Це пояснюється тим, що на дні полярних кратерів, які ніколи не освітлюються Сонцем, знаходяться поклади водяного льоду. Вони могли б стати вкрай цінним ресурсом для майбутніх колоністів.

Однак, оскільки місячний лід перебуває в зонах вічної темряви, до недавнього часу у вчених практично не було можливостей вивчити зони його залягання. Усе змінилося після запуску південнокорейського зонда «Данурі». Серед розміщених на його борту інструментів є розроблена фахівцями NASA камера ShadowCam. За своєю роздільною здатністю вона аналогічна вузькокутовій камері, встановленій на знаменитому апараті LRO. Основна відмінність полягає у 200 разів більшій світлочутливості. Завдяки цьому ShadowCam має унікальну можливість знімкувати вічно затінені ділянки Місяця, які до цього ховалися від погляду вчених.
Знімки камери ShadowCam
Один із перших знімків ShadowCam у небачених подробицях демонструє кратер Шеклтон, через який проходить південний полюс Місяця. Ми можемо побачити слід, залишений каменем, що скотився по його схилу.


Другий знімок був зроблений у межах тесту, метою якого була перевірка чутливості ShadowCam. Він демонструє розташований у районі місячного екватора кратер Брюс. Особливість знімка полягає в тому, що в момент знімкування був молодик. Єдиним джерелом освітлення було відбите від земної поверхні сонячне світло. ShadowCam впоралася із завданням, зазнімкувавши кратер у всіх подробицях.

Наступні два знімки демонструють кратер Марвін, розташований за 26 км від південного полюса Місяця. Перший був зроблений за допомогою вже згаданого методу з використання Землі, як джерела підсвічування.

Під час отримання другого зображення кратера Марвін, фахівці застосували інший метод, використавши як джерело освітлення сонячне світло, відбите від довколишніх гір і високих ділянок валів кратерів.

Відбите від Землі світло також стало в пригоді й під час отримання наступного зображення. На ньому можна побачити центральний пік 40-кілометрового кратера Аристарх.

За матеріалами https://www.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine