Піщані хмари та кам’яні дощі: James Webb вивчив атмосферу «розпухлої» екзопланети

Використовуючи можливості телескопа James Webb (JWST), команда європейських астрономів вивчила атмосферу «розпухлої» екзопланети WASP-107b. Їм вдалося виявити там водяну пару, сірку й навіть піщані хмари.

WASP-107b в уявленні художника. Джерело: Klaas Verpoest, Johan Van Looveren, Leen Decin

WASP-107b обертається навколо помаранчевого карлика, розташованого за 200 світлових років від Землі. Її орбіта проходить на відстані всього в 0,056 а.о. (8,4 млн км) від батьківської зорі. Цей світ є однією з найбільш «роздутих» екзопланет, відомих астрономом. За розмірами WASP-107b можна порівняти з діаметром Юпітера, проте її маса становить лише 12% від юпітеріанської. Екзопланета має вельми протяжну атмосферу, що простягається в навколишній простір на десятки тисяч кілометрів.

Така особливість робить WASP-107b досить привабливою ціллю для астрономів, оскільки дає змогу зазирнути у внутрішні шари її атмосфери. З цією метою вони залучили JWST. Спостереження, проведені в середньому інфрачервоному діапазоні, дали змогу зробити низку відкриттів. Так, JWST не вдалося знайти жодних слідів метану, що вказує на потенційно теплу внутрішню частину планети.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 (176) 2020

До товару

Спектр экзопланеты WASP-107b. Источник: Michiel Min / European MIRI EXO GTO team / ESA / NASA

Водночас в атмосфері WASP-107b було знайдено діоксид сірки, що стало великим сюрпризом для дослідників, бо попередні моделі передбачали його відсутність. Очевидно, вся справа в «пухнастості» екзопланети. Через неї високоенергетичні фотони можуть проникати вглиб атмосфери та запускати реакції, необхідні для утворення діоксиду сірки.

JWST також вдалося знайти сліди водяної пари в атмосфері WASP-107b. Але, можливо, найцікавішою знахідкою стали силікатні частинки, з яких складаються її хмари. Земні хмари складаються з крапель води й кристаликів водяного льоду. Але на WASP-107b, атмосфера якої розігріта до дуже високих температур, цю роль відіграють силікати. Їхні пари підіймаються вгору, конденсуються й утворюють силікатні хмари, з яких час від часу випадають кам’яні дощі. Після цього весь цикл повторюється знову.

За матеріалами https://fys.kuleuven.be

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів