Перший місяць 2025 року порадує купою яскравих астрономічних подій. Відбудуться такі довгоочікувані явища, як покриття Сатурна Місяцем, максимальна елонгація Венери та протистояння Марса. Окрім того, на нас очікують ще два транзити тіні Титана по диску Сатурна. Хоча і не останні в серії, вони є значно сприятливішими для спостережень, ніж ті, що відбудуться в лютому.
На початок місяця припадає максимум одного з найпотужніших метеорних потоків року — Квадрантиди — з радіантом у сузір’ї Волопаса. Цього разу дуже пощастило з фазою Місяця: вузький пік потоку, що очікується в ніч із 3 на 4 січня, спостерігатиметься вже через кілька днів після фази молодика.
У середині місяця має досягти перигелію комета C/2024 G3 (ATLAS), якій прогнозують дуже високу яскравість. Щоправда, більшу частину часу вона буде доступна виключно у Південній півкулі, до того ж доволі близько до Сонця. І хоча в максимумі блиску найсприятливіші умови складуться саме для північних спостерігачів, її можна буде побачити хіба що мигцем, безпосередньо перед світанком (11–13 січня) або після заходу Сонця (14–15 січня).
Зимове небо радуватиме око такими багатими на яскраві зорі сузір’ями, як Персей, Візничий, Телець, Оріон, Великий Пес та Близнята. Тут є доволі багато різноманітних об’єктів глибокого космосу — туманностей, галактик та зоряних скупчень. На них краще звернути увагу поблизу молодика, тобто на початку та наприкінці місяця.
Перелік подій
👀 🔭 📷 3 січня — Місяць (16%) у сполученні з Венерою (-4,5m); о 17:24 наш природний супутник опиниться на 1,4° північніше яскравої Вечірньої Зірки.
👀 🔭 📷 3 січня — пік метеорного потоку Квадрантиди, очікуваний ZHR = 80.
👀 🔭 📷 4 січня — о 15:28 Земля опиниться у перигелії, найближчій до Сонця точці своєї орбіти.
👀 🔭 📷 4 січня — покриття Сатурна Місяцем, видиме по всій території України.
👀 🔭 📷 7 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна, початок транзиту о 18:30 за Києвом, і спостерігатиметься до заходу планети за обрій. Найкращий проміжок часу для спостережень — з 18:50 до 19:35.
👀 🔭 📷 10 січня — Місяць (81%) у 0,3° від скупчення Плеяди в ніч з 9 на 10 січня.
👀 🔭 📷 10 січня — Венера (-4,6) у найбільшій східній елонгації.
👀 🔭 📷 13 січня — навколосонячна комета C/2024 G3 (ATLAS) проходить перигелій; прогнозований блиск сягає -4m, але через близькість до Сонця спостереження цієї події будуть суттєво ускладнені.
👀 🔭 📷 14 січня — місячна повня, точний час 00:28 за Києвом.
👀 🔭 📷 14 січня — Місяць (100%) у сполученні з Марсом (-1,4m); о 6:30, коли для жителів України обидва світила перебуватимуть низько над західним горизонтом, Марс опиниться лише у 0,6° від Місяця, а в США та частині Африки тієї ж ночі можна буде спостерігати покриття.
👀 🔭 📷 16 січня — Марс (-1,4m) у протистоянні.
👀 🔭 📷 18 січня — сполучення Венери (-4,6m) та Сатурна (1,1m); о 17:53 Венера розташується на 2,2° північніше.
👀 🔭 📷 23 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна, початок транзиту о 17:31 за Києвом, оптимальний час спостережень — з 17:50 до 18:40.
👀 🔭 📷 29 січня — молодик.
Детальний огляд найцікавіших подій
3 січня: максимум метеорного потоку Квадрантиди
Перший потужний «зорепад» року спостерігається вже впродовж першого тижня січня. Це один із небагатьох насичених потоків, для якого немає визначеності щодо «батьківського» тіла. Найімовірнішим кандидатом є астероїд 2003 EH1, а не комета, що більш типово для метеорних потоків і справедливо, зокрема, для Гемінід та Персеїд.
Радіант Квадрантидів (уявна точка вильоту метеорів) розташований у Волопасі, але за часів його відкриття у 1825 році ця область неба належала до Стінного Квадранту — сузір’я що нині вже не використовується. Максимум потоку дуже вузький і становить менш ніж 8 годин, проте ZHR потоку може сягати 80.
Цього року складуться відносно сприятливі умови для спостережень, оскільки Місяць був у фазі молодика 31 грудня. Проте максимум активності прогнозується на 3 січня о 17:00 за Києвом. Хоча радіант потоку в наших широтах ніколи не опиняється за обрієм, в цей час він буде низько, а підніметься лише у другій половині ночі.
4 січня: покриття Сатурна Місяцем
Доволі рідкісна подія, що відбувається тоді, коли Місяць опиняється точно між Землею та Сатурном. Оскільки наш природний супутник є доволі близьким тілом, для кожної точки земної кулі його видно трошки по-різному на тлі далеких об’єктів, тому і покриття можна спостерігати не з будь-якого місця. Цього разу пощастило Україні та усім країнам Європи. А от в США покриття видно не буде. Час покриття дещо варіюється залежно від географічного положення спостерігача. Так, для Києва подія розпочнеться о 19:53, а закінчиться о 20:42 за місцевим часом. Для Лондона подія, відповідно, триватиме з 17:20 до 18:30 (UTC). Планета сховається за нашим супутником з його неосвітленого боку, а з’явиться — з яскравого.
Плануючи спостереження, зважайте на дві обставини. По-перше, більшу частину зазначеного часу Сатурна не буде видно: він повністю ховається за Місяцем впродовж менш ніж хвилини, і з такою ж швидкістю з’являється під час фінальної стадії покриття. Для України значно сприятливішим з точки зору спостережень є початок покриття, оскільки в цей час обидва тіла розташовані ще доволі високо над горизонтом. Чимдалі на захід, тим більш вдалими будуть умови події, а уточнити конкретні обставини для своєї локації можна ось тут. По-друге, варто зазначити, що Місяць є значно яскравішим, ніж Сатурн, і момент його появи з яскраво освітленого боку легко пропустити.
10 січня: Венера у найбільшій східній елонгації
Сам термін «найбільша східна елонгація» означає, що планету буде видно на вечірньому небі на найбільшій можливій кутовій відстані від Сонця. У випадку Венери ви зможете легко побачити її неозброєним оком одразу після заходу нашого денного світила. Планету буде видно у напрямку південь — південний захід як невеличку зірочку, яка у міру потемніння неба сильно збільшить свою яскравість. Під час максимальної елонгації блиск Венери досягне -4,6m. А в телескоп можна буде роздивитися, що вона схожа на крихітний Місяць у фазі 51%. Детальніше про спостереження Венери можна почитати у відповідній статті.
16 січня — протистояння Марса
Протистоянням, або опозицією, в астрономії називається специфічна конфігурація зовнішніх відносно земної орбіти тіл, коли Сонце і відповідний об’єкт опиняються у протилежних напрямках. При цьому часто відстань до Землі є найменшою можливою впродовж року, що робить протистояння найсприятливішим часом для спостережень.
Саме під час протистояння Марс є максимально яскравим, у цьому випадку зоряна величина сягатиме -1,4m. Кутовий розмір складатиме 14,5”, даючи спостерігачам з телескопами роздивитися полярні шапки та крупні неоднорідності рельєфу. Точний час опозиції — 16 січня о 03:17 за Києвом, але ви не помітите великої різниці, спостерігаючи планету впродовж кількох днів до та після зазначеного моменту. Ба більше: у цьому випадку найменша відстань між нами та Марсом буде 12 січня і складатиме 96,084 млн км.
Окрім того, що поточна опозиція для Марса є першою з грудня 2022 року та єдиною у 2025–2026 рр., вона також є найбільш вдалою впродовж наступних 6 років. Хоча ця подія і не стане «великим протистоянням». Різниця в умовах спостережень, а також неспівпадіння дат максимального наближення та протистояння, пов’язані з еліптичністю орбіт — як Землі, так і Червоної планети. Через те під час кожної опозиції ми опиняємося на дещо різних відстанях. Цього року в ніч протистояння Марс вишикується майже в одну лінію з найяскравішими зорями Близнят — Кастором і Поллуксом, що додасть естетичної насолоди навіть під час спостережень без оптичних приладів.
29 січня: новий Місяць — час для об’єктів глибокого космосу
Початок і кінець місяця ідеально підійдуть для спостереження слабких об’єктів, оскільки припадають на молодик. У січні пропонуємо звернути увагу на різноманітні зоряні скупчення, доступні для спостережень взимку. Одне з них — доволі яскраве розсіяне скупчення М41 (Малий Вулик), що на 4° північніше за Сіріус, і за умови чистої атмосфери може бути видимим неозброєним оком. А в 13°–14° на схід від найяскравішої зорі нашого неба, у сузір’ї Корми, можна спробувати впіймати ще пару скупчень — М46 та М47. Також пропонуємо спробувати знайти Ясла (М44), що у сузір’ї Рака. Навіть в умовах міського засвітлення М44 іноді можна роздивитися неозброєним оком.
