Співробітники обсерваторії Джеміні опублікували найдетальніше зображення блакитного гіпергіганта R136a1. На сьогодні він посідає перше місце у списку найпотужніших зір у Всесвіті.
Гігантський зоряний розплідник
Зоря R136a1 розташована в Туманності Тарантул. Це регіон активного зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі — галактиці-супутнику нашого Чумацького Шляху. Туманність Тарантул є гігантською хмарою іонізованого водню, чия довжина перевищує тисячу світлових років. Вона є домом для одних із найяскравіших і наймасивніших світил, відомих науці. У 1987 році на околиці Туманності спалахнула наднова SN 1987A. Вона стала першою надновою, що спостерігалася на земному небі неозброєним оком за останні 300 років.
R136a1 можна по праву назвати перлиною Туманності Тарантул. Вона була відкрита 2010 року. Вже перші виміри показали, що зоря має рекордну світність, яка в мільйони разів перевищує сонячну. Щодо маси, то астрономи оцінили її в 250 — 320 мас нашого Сонця.
Водночас вивчення гігантського світила супроводжувалося труднощами. Воно розташоване у центрі зоряного скупчення. Випромінювання його сусідів накладається на світло, що випускається R136a1, істотно ускладнюючи оцінки блиску зорі. Ситуацію погіршують навколишні газопилові хмари. За останні роки безліч телескопів (включаючи знаменитий Hubble) провели низку спостережень R136a1, але жодному з них отримати досить чіткі зображення, що дозволяють розглянути її сусідів, не вдалося.
Світлина наймасивнішої зорі у Всесвіті
Намагаючись уточнити характеристики R136a1 астрономи вирішили скористатися приймачем Zorro, змонтованим на 8,1-метровому телескопі Gemini South у Чилі. Під час серії спостережень йому вдалося отримати найчіткіші в історії зображення R136a1 і зір, що її оточують.
Знімки Gemini South дозволили астрономам точніше визначити яскравість блакитного гіпергіганта, що своєю чергою дало можливість провести переоцінку його маси. Вона виявилася меншою, ніж вважалося раніше. За уточненими оцінками, маса R136a1 лежить у діапазоні від 170 до 230 сонячних. Але навіть з урахуванням цієї обставини вона, як і раніше, залишається наймасивнішою відомою нам зорею у Всесвіті.
За словами дослідників, результати спостереження R136a1 говорять про те, що верхня межа зоряних мас може бути меншою, ніж вважалося раніше. Цей результат також має значення для визначення походження деяких важких елементів у Всесвіті, які, як вважається, утворюються під час колапсу світил, маса яких у 150 разів перевищує сонячну (т. зв. парно-нестабільно наднові). Якщо R136a1 менш масивна, ніж передбачалося, такі події можуть ще рідкіснішими.
Только самые интересные новости и факты в нашем Telegram-канале!
Присоединяйтесь: https://t.me/ustmagazine
