Метеорити, що відкололися від Марса близько 11 млн років тому і згодом впали на Землю, дали вченим можливість вивчити вулканічну активність планети. Їхнє дослідження дозволило визначити наявність силікатних резервуарів, які сприяли утворенню кори та мантії Марса. Ця робота надає нову інформацію про будову та еволюцію Марса, без необхідності відвідувати саму Червону планету.
Геолог Джеймс Дей з Інституту океанографії Скриппса зазначає: «Марсіанські метеорити — єдині фізичні матеріали, які ми можемо отримати з Марса. Вони дозволяють нам робити точні вимірювання та оцінювати процеси, що відбувалися на Марсі й поблизу його поверхні. Ці дані можуть стати основою для наукових місій, таких як поточна робота марсохода Perseverance».
Метеорити, які досліджували Дей та його колеги, належать до двох видів: шассінітів, названих на честь породи, знайденої в Шассіньї (Франція), та нахлітів, названих на честь зразка, знайденого в Нахлі (Єгипет). Ці породи мають різний склад. Нахліт — базальтовий, містить авгіт та олівін, тоді як шассініт майже повністю складається з олівіну.
На Землі базальти поширені в корі, а олівін — у мантії. Марс у цьому аспекті подібний до Землі. Порівнявши дві породи та їхні хімічні характеристики, вчені встановили, що вони утворилися в одному вулкані близько 1,3 млрд років тому. Їхні відмінності пояснюються процесом фракційної кристалізації, коли рідка магма застигає в різних конфігураціях у різних умовах.
Нахліти були частиною марсіанської кори, а шассініти — мантії під нею. Деякі нахліти були настільки близько до поверхні, що взаємодіяли з атмосферою Марса і змінилися під її впливом.
«Визначивши, що нахліти й шассініти походять з однієї вулканічної системи та взаємодіяли з марсіанською корою, зміненою атмосферними процесами, ми можемо ідентифікувати новий тип гірських порід на Марсі. Завдяки наявній колекції марсіанських метеоритів, які мають вулканічне походження, ми можемо краще зрозуміти внутрішню будову Марса», — говорить Дей.
Цікаво, що вулканізм на Марсі одночасно схожий і відрізняється від земного. Фракційна кристалізація, схоже, відбувається однаково, утворюючи базальтові породи в корі та олівінові — в мантії. Однак, марсіанські резервуари значно старіші, вони відокремилися один від одного невдовзі після формування планети. На Землі тектоніка плит допомагає з’єднувати резервуари з часом. Отже, Марс може бути важливою ланкою для розуміння ранньої Землі та її еволюції.
Раніше ми повідомляли про те, як гігантський вулкан на Марсі може бути прихистком для життя.
За матеріалами scripps.ucsd.edu
