«Непереможне Сонце»: чому Різдво (не) збігається з сонцестоянням

Різдво — одне з головних свят для християн. Абсолютна більшість представників цього віросповідання відзначає його 25 грудня. Ті, хто цікавиться астрономією, одразу зауважать, що дата Різдва підозріло близька до моменту зимового сонцестояння, і матимуть рацію. Початковий зміст цього свята полягав у завершенні річного циклу, початку повернення від темряви до світла (тому одна з давніх назв сонцестояння — «сонцеворот»). Однак у підсумку календарні дати цих подій відрізняються на три дні. Звідки могла взятися ця різниця?

Неточності спостережень

Розповсюджуючись світом, християнство пристосовувалося до звичаїв і обрядів інших народів. Одним із перших таких обрядів саме й стало святкування «сонцевороту». Воно було присутнє практично в усіх дохристиянських європейських культурах і віруваннях: наприклад, у скандинавів це був «Йоль», а древні римляни 25 грудня святкували «Непереможне Сонце».

Чому 25-го, а не 21-го чи 22-го, коли насправді настає найкоротший світловий день? Бо наші пращури визначали момент «сонцевороту» тоді, коли точки сходу та заходу Сонця після того, як зсунулися найдалі на південь, починали рух у зворотному напрямку. Певний час до та після сонцестояння цей зсув дуже незначний, він ставав помітним мінімум за 2–3 дні після 22 грудня. Лише з появою телескопів астрономи навчилися вимірювати схилення центру сонячного диска з більшою точністю. Але це було вже в новітні часи — у XVII–XVIII століттях. А в епоху Римської імперії вчені все ще використовували для цього пригоризонтні обсерваторії на кшталт відомого Стоунгенджа. До речі, така ж «затримка» виникла і з іншим, менш важливим християнським святом — Різдвом Іоанна Хрестителя. Воно відзначається 25 червня та «супроводжує» літнє сонцестояння, що припадає на 21 чи 22 число цього місяця.

Календарні розбіжності

Згідно з іншою версією, древні римляни чудово знали точний день зимового сонцестояння та саме на нього призначили своє свято «Непереможного Сонця». У 431 році на Третьому Всесвітньому церковному соборі в місті Ефес цей день був затверджений як офіційна дата Різдва Христового. Проблема полягала в тому, що юліанський календар, запроваджений у Римській імперії 1 січня 45 року до нашої ери, хоч і був найточнішим на той час, все одно на досить великих інтервалах давав похибку — одну добу за 128 років. Отже, до моменту Ефеського собору він встиг «відстати» від астрономічного сонцестояння на три дні, тому воно припадало вже не на 25 грудня, а на 22-ге.

Фреска із зображенням Ефеського собору (базиліка Фурвьер, Ліон, Франція). Джерело: wikipedia.org

Пізніше встановлені Третім Всесвітнім собором дати церковних свят вирішили не змінювати, а от календар довелося пристосовувати до нових астрономічних реалій. Це зробив уже папа Григорій VIII у 1582 році, коли ми врешті отримали григоріанський календар, який зараз використовуємо як громадянський.

Реальна подія

Нарешті, не можна виключати й того, що 25 грудня відбулась якась прикметна небесна подія, потрактована сучасниками як «провісниця» народження видатної особи. Причому вона могла статися не лише завчасно, а й post factum: згідно з Біблією, три королі йшли за «Вифлеємською зіркою», що привела їх до маленького Ісуса — та ніде не сказано, як довго вони були в дорозі, й абсолютно неочевидно, що зірка засвітилася точно в момент народження Того, кому вони мали віддати шану.

Версій стосовно того, що насправді могло спостерігатися на небі, існує багато. Але це мало бути певною мірою незвичайне, рідкісне явище — з розряду тих, які трапляються не кожен рік. Наприклад, тісне сполучення яскравих планет, поява великої комети, спалах нової чи наднової — тобто все, здатне привернути увагу великої кількості людей. Так вибух масивного світила у сузір’ї Тільця, випромінювання від якого досягло Землі 4 липня 1054 року (в результаті цього вибуху утворилася Крабоподібна туманність), майже через вісім століть «відгукнувся» Днем незалежності Сполучених Штатів.

У випадку Різдва Христового такої однозначної «астрономічної прив’язки» поки не знайдено, тому ця версія вважається досить малоймовірною. Хоча повністю її відкидати, звичайно, не варто. Врешті, не можна виключати й того, що близько двох тисяч років тому (а може, й менше) 25 грудня справді народилася непересічна людина, яка багато зробила для затвердження та розповсюдження християнства — а потім деякі елементи її біографії «перекочували» до життєпису Ісуса Христа. Втім, це вже зовсім інша історія…

Раніше ми писали про те, за яким насправді календарем ми тепер святкуватимемо Різдво.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine