«Непереможне Сонце»: чому Різдво (не) збігається з сонцестоянням

Різдво — одне з головних свят для християн. Абсолютна більшість представників цього віросповідання відзначає його 25 грудня. Ті, хто цікавиться астрономією, одразу зауважать, що дата Різдва підозріло близька до моменту зимового сонцестояння, і матимуть рацію. Початковий зміст цього свята полягав у завершенні річного циклу, початку повернення від темряви до світла (тому одна з давніх назв сонцестояння — «сонцеворот»). Однак у підсумку календарні дати цих подій відрізняються на три дні. Звідки могла взятися ця різниця?

Неточності спостережень

Розповсюджуючись світом, християнство пристосовувалося до звичаїв і обрядів інших народів. Одним із перших таких обрядів саме й стало святкування «сонцевороту». Воно було присутнє практично в усіх дохристиянських європейських культурах і віруваннях: наприклад, у скандинавів це був «Йоль», а древні римляни 25 грудня святкували «Непереможне Сонце».

Чому 25-го, а не 21-го чи 22-го, коли насправді настає найкоротший світловий день? Бо наші пращури визначали момент «сонцевороту» тоді, коли точки сходу та заходу Сонця після того, як зсунулися найдалі на південь, починали рух у зворотному напрямку. Певний час до та після сонцестояння цей зсув дуже незначний, він ставав помітним мінімум за 2–3 дні після 22 грудня. Лише з появою телескопів астрономи навчилися вимірювати схилення центру сонячного диска з більшою точністю. Але це було вже в новітні часи — у XVII–XVIII століттях. А в епоху Римської імперії вчені все ще використовували для цього пригоризонтні обсерваторії на кшталт відомого Стоунгенджа. До речі, така ж «затримка» виникла і з іншим, менш важливим християнським святом — Різдвом Іоанна Хрестителя. Воно відзначається 25 червня та «супроводжує» літнє сонцестояння, що припадає на 21 чи 22 число цього місяця.

Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн

До товару

Календарні розбіжності

Згідно з іншою версією, древні римляни чудово знали точний день зимового сонцестояння та саме на нього призначили своє свято «Непереможного Сонця». У 431 році на Третьому Всесвітньому церковному соборі в місті Ефес цей день був затверджений як офіційна дата Різдва Христового. Проблема полягала в тому, що юліанський календар, запроваджений у Римській імперії 1 січня 45 року до нашої ери, хоч і був найточнішим на той час, все одно на досить великих інтервалах давав похибку — одну добу за 128 років. Отже, до моменту Ефеського собору він встиг «відстати» від астрономічного сонцестояння на три дні, тому воно припадало вже не на 25 грудня, а на 22-ге.

Фреска із зображенням Ефеського собору (базиліка Фурвьер, Ліон, Франція). Джерело: wikipedia.org

Пізніше встановлені Третім Всесвітнім собором дати церковних свят вирішили не змінювати, а от календар довелося пристосовувати до нових астрономічних реалій. Це зробив уже папа Григорій VIII у 1582 році, коли ми врешті отримали григоріанський календар, який зараз використовуємо як громадянський.

Реальна подія

Нарешті, не можна виключати й того, що 25 грудня відбулась якась прикметна небесна подія, потрактована сучасниками як «провісниця» народження видатної особи. Причому вона могла статися не лише завчасно, а й post factum: згідно з Біблією, три королі йшли за «Вифлеємською зіркою», що привела їх до маленького Ісуса — та ніде не сказано, як довго вони були в дорозі, й абсолютно неочевидно, що зірка засвітилася точно в момент народження Того, кому вони мали віддати шану.

Версій стосовно того, що насправді могло спостерігатися на небі, існує багато. Але це мало бути певною мірою незвичайне, рідкісне явище — з розряду тих, які трапляються не кожен рік. Наприклад, тісне сполучення яскравих планет, поява великої комети, спалах нової чи наднової — тобто все, здатне привернути увагу великої кількості людей. Так вибух масивного світила у сузір’ї Тільця, випромінювання від якого досягло Землі 4 липня 1054 року (в результаті цього вибуху утворилася Крабоподібна туманність), майже через вісім століть «відгукнувся» Днем незалежності Сполучених Штатів.

У випадку Різдва Христового такої однозначної «астрономічної прив’язки» поки не знайдено, тому ця версія вважається досить малоймовірною. Хоча повністю її відкидати, звичайно, не варто. Врешті, не можна виключати й того, що близько двох тисяч років тому (а може, й менше) 25 грудня справді народилася непересічна людина, яка багато зробила для затвердження та розповсюдження християнства — а потім деякі елементи її біографії «перекочували» до життєпису Ісуса Христа. Втім, це вже зовсім інша історія…

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Раніше ми писали про те, за яким насправді календарем ми тепер святкуватимемо Різдво.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа