«Негостинний» астероїд Бенну

Новини астрономії, астрофізики та космології

Група супроводу місії OSIRIS-REx опублікувала цілу серію нових зображень астероїда Бенну (101955 Bennu). Вони демонструють численні камені та валуни усіляких форм та розмірів, що покривають поверхню цього тіла. Розмір найбільшого з них перевищує 50 м — майже десята частина діаметра астероїда.

Ділянка поверхні астероїда Бенну. Діаметр великого валуна трохи нижче за центр зображення становить 35 м. Джерело: NASA/Goddard/University of Arizona

При описі рельєфу Бенну фахівці місії OSIRIS-REx часто використовують слово «негостинний». За результатами спостережень, виконаних наземними телескопами і радарами, вчені дійшли висновку, що він має гладку поверхню з відносно невеликою кількістю великих каменів. Ці припущення лягли в основу плану відбору проб речовини з поверхні астероїда. Згідно з ним, OSIRIS-REx повинен був здійснити посадку в регіоні шириною не менше 50 м, покритому реголітом та з відсутністю каменів діаметром понад 2 см.

Однак після прибуття OSIRIS-REx з’ясувалося, що практично весь астероїд усіяний великими каменями, і на його поверхні практично відсутні великі гладкі області. Тому фахівці розпочали внесення змін до процедури взяття зразків. Можливо у цьому їм допоможе досвід японських колег, які працюють над місією «Хаябуса-2». Через те, що на поверхні астероїда Рюгу (162173 Ryugu) теж практично не виявилося досить великих гладких ділянок, їм довелося на кілька місяців перенести операцію щодо відбору проби його речовини. Цей час знадобився на те, щоб збільшити точність наведення апарата та ретельно підготувати процедуру спуску.

Слід зазначити, що попри велику кількість каменів на поверхні, середня щільність Бенну становить 1,26 г/см3, що лише трохи більше середньої щільності води. Це говорить про те, що астероїд має пористу структуру і швидше за все є «сміттєвою купою» — скупченням каменів, пов’язаних разом силами гравітації. Швидше за все, це тіло утворилося в результаті руйнування великого об’єкта, який мав діаметр не менше 100 км. За оцінками астрономів, це сталося в період між 100 млн та 1 млрд років тому.