У статті, нещодавно опублікованій в журналі The Planetary Science Journal, фахівці NASA поділилися подробицями місії DAVINCI (Deep Atmosphere Venus Investigation of Noble gases, Chemistry, and Imaging). Вона буде запущена у 2029 році з метою вивчення Венери.
Завдання та технічний устрій місії DAVINCI
Місія DAVINCI стала одним із переможців недавнього відбору за програмою Discovery. Керує її розробкою Центр космічних польотів ім. Годдарда. Основними цілями місії є проведення хімічного аналізу атмосфери Венери та отримання зображень її поверхні.
DAVINCI складатиметься з двох компонентів: орбітального апарата CRIS (Сarrier, relay and imaging spacecraft) і атмосферного зонда. CRIS отримає комплект із двох камер, призначених для зйомки хмарного покриву Венери та картографування її високогірних регіонів.
Зонд DAVINCI — це 200-кілограмова титанова сфера. Усередині неї буде розміщена високопродуктивна хімічна лабораторія, здатна провести детальний аналіз венеріанської атмосфери з метою пошуку в ній слідів рідкісних газів та ізотопів. Також апарат обладнають приладами для вимірювання температури, тиску, швидкості вітру та камерою, призначеною для отримання висококонтрастних зображень венеріанської поверхні.
План польоту місії DAVINCI
DAVINCI буде запущений у 2029 році. 2030-го апарат виконає пару прольотів планети. У ході них він повинен буде зібрати до 60 гігабайтів даних про її атмосферу та поверхню. Третій візит до Венери відбудеться у червні 2031 року. Під час нього DAVINCI скине зонд, який увійде до венеріанської атмосфери над областю Альфа. Вона являє собою тессеру — дуже пересічену піднесену ділянку, що є однією з найдавніших структур на поверхні другої планети від Сонця.
На висоті 67 км зонд скине теплозахисний екран і розгорне парашут, після чого приступить до вивчення атмосфери Венери. Загалом його спуск до поверхні триватиме одну годину. На позначці 30 км він опуститься нижче венеріанських хмар, що дасть йому можливість провести висотну зйомку області Альфа. Також він визначить мінералогічний склад порід, які її складають.
Варто зазначити, що формально зонд не розрахований на роботу на венеріанській поверхні — всі вимірювання мають бути завершені до посадки. Але якщо апарат зможе пережити удар на швидкості близько 50 км/год (а також великий тиск і температуру), він також буде здатний підтримувати контакт із модулем CRIS протягом ще близько 17-18 хвилин.
Ви також можете прочитати нашу статтю про те, як були отримані знімки з поверхні Венери.
За матеріалами https://phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
